Шкільний заробіток
3 жовтня 2012 р.
Поки однокласниця дістає ключ від шкільного кіоску 14-річна Гасер Тозун і її кузина Мериєм ще раз переглядають перелік товарів. «Бутерброди з сиром - один євро. Булочки з м'ясом, шоколадні батончики, а також тістечка коштують 80 центів». Обидві дівчини поки що не квапляться. Однак спокійне життя триває не довго. Відразу після дзвінка на перерву біля кіоску стає по-справжньому гаряче.
Кожен із школярів хоче бути першим. Лише десять хвилин торгівлі - й усе розпродано. «Приблизно сімдесят євро, - оцінює виручку Гасер. - На другій перерві ми все точно підрахуємо і віднесемо до банку».
Буденний бізнес
Уже упродовж року учениці школи імені Анни Франк у містечку Меттманн, що поблизу Дюссельдорфа, торгують на перервах у шкільному кіоску. Вони самостійно замовляють товари, заповнюють формуляри на доставку, складають робочі графіки, підраховують прибутки та щоденно кладуть гроші на рахунок.
Ідея відкрити фірму, що опікуватиметься шкільним кіоском на перервах, народилась в економіста Тіма Брекера. 25-річний випускник елітного університету хоче за допомогою мережі школярських фірм допомогти підлітками та познайомити їх з правилами бізнесу. «В сучасному суспільстві потрібно розуміти основи економіки, аби дати собі раду в житті, - вважає він. - Особливо круто щось таке опанувати за допомогою практичного проекту».
Просто робити
Упродовж двох років Тім Брекер працював у школі учителем-асистентом від організації «Teach First». Там економісту одразу стало зрозуміло, чого бракує школярам, які показують слабкий результат у навчанні: не лише бізнес-мислення, а й упевненості в собі. Тому він назвав засновану ним мережу школярських фірм «em» - скорочено від «einfach machen», що в перекладі з німецької означає - «просто робити».
«Саме такої культури «просто робити» бракує і вчителям, і учням», - ділиться своїми спостереженнями Тім Брекер. Учителі дуже часто настільки заклопотані шкільною рутиною, що не відчувають можливості зробити щось нове. «А в школярів часто не вистачає мужності на це», - констатує економіст. На його думку, практичні проекти значно ефективніші, ніж багатогодинне зубріння теорії.
Брекер їздить від школи до школи, намагаючись переконати директорів перевагами своєї концепції. Для вчителів це не несе жодної додаткової роботи, адже всі необхідні знання він передає старшокласникам на семінарах. Замовлення товарів також проходить через нього.
Під час першої тестової фази Брекер супроводжує своїх підопічних щодня, згодом лише час від часу цікавиться справами фірми і тішиться, коли все вдається. «Я встановив, що багато школярів за певний час стають краще рахувати подумки. І це в умовах стресу, коли кіоск бере в облогу натовп учнів», - розповідає наставник юних бізнесменів.
За останній навчальний рік оборот фірми в школі імені Анни Франк склав одинадцять тисяч євро. Однак прибутку на руках у школярів у підсумку залишається не так багато. За підсумками року цей показник становить від 200 до тисячі євро. На ці гроші юні бізнесмени можуть порадувати себе якоюсь поїздкою або іншими розвагами.
Гроші - не головне
Дехто з учителів спочатку скептично ставився до такої ідеї, натомість шкільний психолог Франк Циран відразу повністю підтримав проект. «Діти вчаться відповідальності, а також самостійності, - каже він. - Якщо й виникають якісь проблеми, то я охоче допомагаю, але справи в кіоску йдуть самі собою». Тепер ідеться насамперед про те, щоб підготувати заміну для школярів-бізнесменів, які закінчують школу.
У цьому питанні школа імені Анни Франк повністю покладається на Тіма Брекера. Зараз у нього підпідписано контракт з шістьма школярами. Не так багато, але він оптимістично оцінює перпективи. До середини 2013 року він очікує, що мережа школярських фірм буде міцно стояти на ногах. Досі ж йому доводиться більше розраховувати на власні заощадження. Бо кожна булочка, продана школярами, приносить підприємцю лише кілька центів.
Аби підтримати шкільний кіоск, який працює на перервах, Брекер заснував ініціативу з пошуку коштів. Той, кому ідея проекту припаде до душі, може зробити пожертву. Принаймні школярі - в захваті. Гасер, наприклад, дуже подобається розмовляти з покупцями. І, як наголошує учениця, процес купівлі-продажу та підрахунок подумки згодяться їй у майбутньому професійному житті, адже вона хоче працювати в сфері торгівлі.