1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Випробування реформою

Роман Гончаренко5 грудня 2004 р.

Україна знову готується до виборів президента. На думку оглядачів, позиція Верховного суду збільшила шанси опозиціонера Ющенка на перемогу. Однак ситуація залишається нестабільною. Парламент не зміг ухвалити важливі зміни до закону про вибори. Каменем спотикання стала конституційна реформа, що має обмежити владу глави держави.

https://p.dw.com/p/AONF
Центром влади має стати Верховна Рада
Центром влади має стати Верховна РадаФото: dpa

26 грудня має дати остаточну відповідь на питання – хто буде новим президентом України. Центральна виборча комісія призначила останню неділю року датою для переголосування другого туру. Рішенню ЦВК передувала рекомендація Верховного суду, який визнав недійсними вибори 21 листопада через фальсифікації. Українці знову обиратимуть між двома Вікторами – прем”єром Януковичем і опозиціонером Ющенком.

Німецький політолог, експерт з питань Східної Європи Ґергард Сімон очікує перемоги Віктора Ющенка, але прогнозує продовження кризи:

”Можна сподіватися, і я на це розраховую, що Ющенко переможе в повторному голосуванні. Але друга сторона намагатиметься всіма засобами затягти кризу. Наприклад, цього разу Янукович може зверутися до Верховного суду з протестом на вигадані або реальні маніпуляції. Влада не зможе відвернути своєї поразки, але остання битва ще попереду”.

Перемогу опозиції у Верховному суді дещо затьмарили події у Верховній Раді. У суботу парламент не ухвалив змін до закону про вибори президента. Фракція Ющенка ”Наша Україна” відмовилася голосувати це питання ”пакетом” – разом із конституційною реформою. Проект реформи передбачає послаблення влади президента і посилення парламенту.

”Наша Україна” каже, що підтримає відповідний законопроект тільки після виконання низки умов, серед яких – відставка уряду, відставка ЦВК і ухвалення змін до закону про вибори президента.

Така позиція найбільшої фракції Верховної Ради суперечить домовленостям не тільки з партнерами по опозиції, зокрема з лідером Соціалістичної партії Олександром Морозом, а й з владою. Президент Леонід Кучма нарікає, що Ющенко порушив обіцянки, дані кілька днів тому на ”круглому столі” за міжнародного посередництва.

Упродовж дня суботи лідери опозиції відверто уникали коментарів. Позиція соціаліста Мороза відома. Ось уривок з його інтерв”ю ”Німецькій хвилі”, яке він дав тиждень тому, 27 листопада:

”Для мене є принциповим проведення змін до Конституції. Найкраще було би до другого туру, але це не так важливо. Важливо, щоб нинішньому складу парламенту, де є можливість зібрати більше 300 голосів на цю пропозицію, провести таке голосування, бо можна втратити шанс”.

З проханням дати оцінку останнім подіям у Верховній Раді ми звернулися до київського політолога, директора Інституту глобальних стратегій Вадима Карасьова.

Німецька хвиля” (DW): Пане Карасьов, український парламент не розглянув законопроект про реформу конституції, попри те, що раніше були домовеності між Морозом і Ющенком про проведення реформи, були домовленості під час ”круглого столу”, як ви оцінюєте події суботи?

Карасьов: До суботи до констуційної реформи не була готова жодна із сторін. Всі попередні домовленості були підписані ще до історичного рішення Верховного суду. А після цього рішення суду щодо необхідності переголосування другого туру політична ситуація дещо змінилася на користь Віктора Ющенка. Тому Ющенко мав би цю ситуацію конвертувати в більш сприятливі умови для переголосування 26 грудня.

DW: Що ви маєте на увазі?

Карасьов: Я маю на увазі, що правове рішення Верховного суду мало б далі обростати політичними умовами: відставка уряду, яку мав би підписати президент, зміна складу Центральної виборчої комісії для того, щоб вибори 26 грудня пройшли в чесній конкурентній боротьбі.

DW: Тобто ви вважаєте, що позиція Ющенка, його аргумент – спочатку виконати певні умови, а потім голосуємо за реформу – виправдані?

Карасьов: Так, інакше ця політична реформа в тому варіанті, який пропонують комуністи й ряд провладних фракцій, - це реформа, яка по суті краде перемогу в суспільства. По-друге, вона не вирішує основну проблему – чесних виборів у правовому руслі. А саме на це звернув увагу Верховний суд України. По-третє, політична реформа має відбутися не до президентських виборів, а розпочатися після них, коли вона буде більше відповідати новому стану суспільства, новим політичним елітам, новій атмосфері, яка виникне піля другого туру президентських виборів... Зараз шанси Ющенка виграти президентські вибори дуже високі. А це дає можливість створити нову політичну атмосферу в країні, суспільстві та владі. Тому думаю, що Морозу треба дещо знизити свої політичні амбіції. Зараз недоречно грати в тактичну політичну гру біля реформи, тому що можна втратити головне – шанс на демократичну перемогу в Україні.

Німецький політолог Ґергард Сімон теж скептично ставиться до проведення конституційної реформи зараз, коли в розпалі передвиборна кампанія. Сімон нагадує, що йдеться про дуже важливі питання:

”Я вважаю це надзвичайно непрактичним і майже нереальним у даній ситуації, коли йдеться про завершення виборів президента, паралельно проводити переговори про ґрунтовні зміни до Конституції. Зміна Конституції – це надзвичайно складна й тривала процедура. Її не можна провести за один раз. Як оглядач я вважаю, що це неправильно. Думаю, що в них нічого не вийде. Це підірве сили парламенту”.

З іншого боку, каже Сімон, він розуміє побоювання соціаліста Мороза:

”Очевидно, вони думають так: коли Ющенко стане президентом, він може втратити інтерес до конституційної реформи. Тобто ми маємо справу з певною недовірою до Ющенка. Мені важко сказати, наскільки виправдані такі побоювання. Хочу вірити, що це не так. Але я вважаю, що це вже занадто – в ”запалі бою” за президентські вибори намагатися ”проштовхнути” таку складну річ як реформа владного устрою в Україні”.

На завершення – про міжнародний аспект українських виборів. Політичні лідери в усьому світі позитивно оцінили рішення Верховного суду України, який визнав другий тур недійсним і закликав до переголосування. Міністр закордонних справ Німеччини, член партії ”зелених” Йошка Фішер в ефірі радіостанції ”Дойчландфунк” так прокоментував цю подію:

”На мою думку, дуже важливо, що після ретельного вивчення справи суд ухвалив незалежне рішення. Згідно з цим рішенням, другий тур визнано недійсним через масовані фальсифікації. Було запропоновано повторити це голосування через три тижні... На мою думку, це дуже важливо, оскільки це означатиме, що криза може незабаром швидко закінчитися конституційним шляхом і на демократичних засадах. Тобто йдеться про те, щоб точно встановити, кого підтримує більшість укараїнців”.

Особливу роль на виборах 26 грудня, очевидно, знову відіграватимуть закордонні спостерігачі. Саме їхня критична оцінка дала підстави міжнародній громадськості поставити під сумнів оголошену Центрвиборчкомом перемогу прем”єра Януковича в другом турі. Однак лише збільшивши число спостерігачів звести до мінімуму порушення на виборах не вдасться, каже німецький політолог Сімон. За його словами, для проведення чесного голосування важливі кілька аспектів:

”По-перше, потрібні зміни до закону про вибори, щоб обмежити можливості для фальсифікацій. Не можна, щоб виборчі комісії могли з урнами піти до когось додому і там без жодного контролю щось із ними робити. Голосування за відкріпними талонами, тобто не за місцем проживання, треба обмежити. Нарешті треба залучити велику кількість спостерігачів як з України, так з поза її меж. Нарешті треба зробити все, щоб не повторилася ситуація 21 листопада, коли на багатьох виборчих дільницях на Сході України оглядачів не пускали. Цьому треба запобігти”.

Питання змін до виборчого законодавства поки залишається відкритим. Наступний пленарний тиждень Верховної Ради почнеться 14 грудня.