Майбутнє видавництва Suhrkamp

Багаторічний конфлікт довкола німецького видавництва Suhrkamp нарешті може завершитися. Окружний суд району Берліна Шарлоттенбург схвалив план реалізації процедури банкрутства підприємства, запропонований очільницею видавництва Уллою Унзельд-Беркевіч - і таким чином перетворенню Suhrkamp на акціонерне товариство. Про це у середу, 15 січня, повідомило інформаційне агентство dpa із посиланням на представника суду Рольфа Раттунде.

Це рішення вступить у силу лише через два тижні - за цей час міноритарний акціонер видавництва Ганс Барлах може подати скаргу проти запланованого акціонерного товариства. За нової форми власності компанії він втрачає широкі права на участь у прийнятті рішень у підприємстві, однак уже заявив, що візьме на себе "конструктивну та активну роль акціонера". Барлахові належить 39 відсотків акцій видавництва, тоді як Улла Унзельд-Беркевіч, удова колишнього видавця Зіґфрида Унзельда, через родинний фонд володіє 61 відсотком акцій.

Ганс Барлах у 2006 році проти волі родинного фонду придбав частку видавництва у колишніх міноритарних акціонерів. З того часу в Suhrkamp панувало щось на кшталт воєнного стану, а конфлікт, до котрого була прикута значна суспільна увага в Німеччині, вирішувався у суді.

Культове видавництво

Suhrkamp - одне з найвпливовіших видавництв Німеччини, яке чи не найактивніше презентувало на німецькому книжковому ринку українських авторів - свого часу мало культовий статус. У Західній Німеччині кожен, хто хоч трохи вважав себе інтелектуальним автором, видавався у Suhrkamp - воно задавало тон. Розквіт видавництва припав на 1960-ті та 1970-ті роки, у яких воно було, за формулюванням літературного критика Зіґріда Льоффлера, "провідником усіх інтелектуальних дискурсів".

У ньому видавалися філософи на кшталт Теодора В. Адорно, Ернста Блоха та Юрґена Габермаса, молоді письменники, такі як Мартін Вальсер або Петер Гандке - сьогодні ці автори стали дуже популярними. Окрім того, у видавництві виходили книжки й таких міжнародних літературних зірок як Марсель Пруст, Томас Стернз Еліот або Семюел Беккет. Цей список можна доповнити ще багатьма відомими іменами, зокрема й класиків, таких як німецький Герман Гессе або швейцарський прозаїк Макс Фріш. Американський літературознавець Джордж Стайнер на початку 1970-х років навіть запровадив поняття "культура Suhrkamp" (suhrkamp culture).

Акцент на глобальну літературу

Проте часи змінилися. Подібне монопольне становище, яке Suhrkamp свого часу займало, у сьогоднішньому глобалізованому мережевому світі більше не є можливим, підтвердив у розмові з DW Зіґрід Льоффлер. Тим не менше, Suhrkamp до сьогодні залишається важливим німецьким видавництвом, причому не лише завдяки своєму визначному минулому. Тим більше, що це одне з небагатьох середніх видавництв, які ще не входять до складу великих концернів.

Важливу роль у сьогоднішній політиці видавництва відіграють не лише німецькі, а й іноземні автори. "Що мені подобається у Suhrkamp, так це те, що вони дуже рано зробили акцент на так звану глобальну літературу. Це автори з Африки, Лівану, Пакистану. Ці автори є важливими для сучасної літератури, але погано продаються. Вони роблять честь видавництву, проте багато грошей не приносять", - наголосив літературний критик.