1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Вибори в Чечні: на Кавказі – без змін

Огляд німецької преси підготував Любомир Петренко31 серпня 2004 р.

Багато коментарів у німецькій пресі присвячені президентським виборам у Чечні, а також тристоронній російсько-німецько-французькій зустрічі на найвищому рівні, яка проходила в Сочі. Газети також коментують драму із захопленням у заручники французьких журналістів.

https://p.dw.com/p/AM1a

Газета ФРАНКФУРТЕР РУНДШАУ у своєму коментарі, присвяченому виборам у Чечні, вказує на нелегітимність нового президента республіки:

На Кавказі – без змін. Так можна сформулювати підсумок так званих виборів у Чечні. Вже втретє Кремль зухвало познущався над волею народу. Спершу в березні 2003 року було сфальсифіковано результати референдуму. У жовтні 2003 року відбулися президентські вибори, на яких переможцем було проголошено кремлівського губернатора Ахмеда Кадирова, котрого ненавиділа більшість чеченців. Тепер, після бомбового замаху на Кадирова і недільних виборів, роль президента перебирає на себе міліцейський генерал Алу Алханов, -

нагадує ФРАНКФУРТЕР РУНДШАУ і звертає увагу на факти порушень під час виборів:

Засіб інтронізації нового президента Алу Алханова був обраний той же, що й раніше: сфальшовані списки виборців і сотні тисяч підкинутих бюлетенів. Водночас більшість чеченського населення вирішила відмовитися від участі у виборах, аби не підігрувати цьому фарсу. Але для результатів виборів це, звичайно ж, не відігравало жодної ролі. Виборчий протокол нагадував аналогічний документ радянських часів. Вільні й чесні вибори неможливі в регіоні, де триває війна. І вже тому ці вибори не можна вважати цілком легітимними, навіть за умови, що зазначених порушень не було б. Але очевидні брутальні фальсифікації означатимуть, що Асханов, як і його попередник Кадиров, буде президентом без належної демократичної легітимності. Утім лише легітимний президент був би в стані розпочати процес виведення республіки із чортового кола терору й антитерору, -

зазначає ФРАНКФУРТЕР РУНДШАУ і веде далі:

Той, хто бажає покласти край війні, повинен вести переговори з тими, хто тримає в руках зброю, тобто з чеченськими повстанцями. Нині, через п»ять років після початку другої чеченської війни, вони не втратили своєї бойової міці. Московська політика тиску зазнала поразки й лише налаштувала проти себе ще більше людей. Про це свідчить останній випадок із бомбовим замахом на борту російського літака, коли чеченська жінка помстилася за смерть свого брата. Наступні теракти – це лише питання часу, доки Кремль не піде на те, аби розірвати спіраль насильства політичними методами. Але президент Путін навпаки ще за тиждень до виборів зобов»язав Алу Алханова продовжити політику терору й винищення. Тож добрих новин з Чечні ми ще довго не почуємо, – прогнозує ФРАНКФУРТЕР РУНДШАУ.

Газета ВЕЛЬТ, продовжуючи тему чеченських виборів, згадує про критичні випади Москви на адресу ОБСЄ:

Володимир Путін зробив свій вибір, тож чеченцям більше нічого й не залишалося. Тепер вони мусять жити з цим наступні п»ять років. Від самого початку було зрозуміло, що промосковський кандидат стане переможцем того, що у Кремлі розуміють під виборами. Але мир і спокій у такий спосіб не вдасться насадити. Рада Європи і Організація з безпеки та співробітництва в Європі засудили порушення прав людини в Чечні та виборчі маніпуляції. І це дало Росії ще одну підставу спрямувати свій гнів проти ОБСЄ. На тристоронньому російсько-французько-німецькому саміті президент Путін висловився за створення «дійсно ефективної» ОБСЄ, яка «не буде вдаватися до однобоких оцінок». Не треба мати надзвичайну фантазію, аби зрозуміти, що під цим має на увазі російський лідер, – зазначає газета ВЕЛЬТ.

Перейдемо до іншої теми. Всі зовнішньополітичні зусилля Парижа нині спрямовані на досягнення єдиної мети: звільнення з полону двох французьких журналістів, захоплених іракськими бойовиками. Коментуючи цю тему, газета НОРДКУРІР пише:

Цей випадок доводить лише одне: фанатичні ісламісти не гребують навіть життям своїх ймовірних союзників, коли їм йдеться про реалізацію своїх цілей. Викрадачі французьких журналістів хочуть домогтися того, аби у французьких школах й надалі було дозволено ісламським дівчатам носити хустки. Але горда Франція значно переконливіше за Німеччину заявила, що заборона на хустки буде чинною, і що ісламським впливам закриті двері до державних освітніх установ, – підкреслює газета НОРДКУРІР.