Біотехнології: менше емоцій, більше прагматики
20 вересня 2004 р.
За даними організаторів конгресу, торік генетично зміненими рослинами в усьому світі було засаджено 67,7 мільйонів гектарів. Але в Європі, й передусім у Німеччині, поширене використання таких рослин у харчовій промисловості сприймається споживачами з великою часткою скептицизму. По-перше, відчувається брак інформації про довгострокові наслідки вживання таких продуктів для здоров”я. По-друге, питання запровадження спеціальних етикеток на продуктах, що містять генетично змінені рослини, далеке від остаточного вирішення на рівні Євросоюзу. Як розповів Маркус Ґірнау, один з керівників Федерального об”єднання німецької харчової промисловості, багато німецьких виробників віддають перевагу так званим ”чистим” продуктам, що не були генетично змінені:
”65 відсотків імпорту соєвих бобів походить із Бразилії. Німецька харчова промисловість надає перевагу бобам з регіонів у Бразилії, де немає генетично змінених організмів. Справа в тому, що німці хочуть уникнути необхідності позначати на етикетках генетично змінені продукти. Таким чином головна частина імпорту надходить з Бразилії. Але вирішальне питання для німецької харчової промисловості – як довго вона зможе отримувати соєві продукти без відповідних етикеток і за якими цінами”.
На світовому ринку з”являються нові види рослин, що зазнали генетичних змін, наприклад, кукурудза, соя чи бавовна. Їхній посівний матеріал має особливо велику родючисть, він стійкий проти нападу шкідників і добре переносить посуху. Між тим критики звертають увагу на те, що рослини з лабораторії впливають на генетичне розмаїття і на можливості рослин самостійно виробляти захисні механізмі. Попри це, Стів Педжет, заступник президента компанії ”Монсанто”, одного зі світових лідерів на ринку біотехнологій, каже, що факт збільшення площ, засіяних генетично зміненими культурами, говорить сам за себе:
”Зростання площ, засаджених цією рослиною, не є випадковим. Селяни бачать у них великі переваги що стосується зменшення вживання пестицидів, збільшення продуктивності рослин або покращання врожаю взагалі. Зрештою щорічний прибуток, який отримують від генетично змінених продуктів, становить у США понад 1,5 мільярди доларів”.
Але від швидкого розвитку біотехнологій виграють не тільки виробники, стверджують прихильники генетично змінених продуктів. За нинішніх умов ведення сільського господарства населення землі не зможе себе прогодувати. Зараз сільське господарство охоплює 18 відсотків земної поверхні. І це вже верхня межа, а отже треба збільшувати продуктивність наявних площ. Ґанеш Кішор, віце-президент компанії ”ДюПонт” пояснює важливість біотехнологій для сільського господарства:
”Нам потрібен відчутний підйом у зростанні продуктивності харчів. Якщо порівняти темпи зростання населення й темпи економічного зростання від сьогодні до 2025 року, стає очевидним, що нам треба виробляти на 50 відсотків більше харчів, ніж зараз. У наступні 20-25 років нам потрібно на 40 відсотків більше енергії. Отже, нам треба більше харчів, більше енергії, але при цьому ми б хотіли зменшити викиди двоокису вуглецю в атмосферу. І якщо сільське господарство не пристосується до цих нових систем, які ми підтримуємо, у світу будуть проблеми”.
Переваги біотехнологій в аграрному секторі, переконані учасники конгресу в Кельні, вимагають збільшення уваги політиків до цієї теми. Передусім у Європі експерти бачать необхідність переведення дискусій на цю тему в практичну площину. Досі в Європі домінує критична позиція споживачів, які, на думку багатьох оглядачів, упереджено сприймають генетично змінені продукти. Пояснює Ґанеш Кішор:
”Європа, очевидно, має більше довіряти своїм селянам, а не залежати від позиції споживачів, які, очевидно, не знають, що таке працювати на землі”.
І все ж таки поки що в Європі переважає скептичне ставлення до генетично змінених продуктів. Противники біотехнологій влаштували в Кельні альтернативну конференцію, на яку зібралися не тільки члени екологічних організацій та партії ”зелених”, а й представники церкви. Всі вони закликали не ігнорувати можливі негативні наслідки генної інженерії в сільському господарстві. Наприклад, для Німеччини поширення генетично змінених рослин означатиме проблему з так званими ”біопродуктами”. Це рослини, які не зазнають хімічної обробки, ”екологічно чисті”, як називають їх в Україні. Чимало селян кажуть, що сусідство ”чистих” і генетично змінених рослин неможливе, а отже вони й надалі намагатимуться протидіяти поширенню біотехнологій.