Білоруські партизани на німецькому книжковому ринку

Перелік білоруських імен, представлених сьогодні на книжковому ринку Німеччини, - короткий. Це Артур Клінов (на фото зверху), чия книга "Мінськ, місто сонця" стала для німців своєрідним путівником білоруською столицею та ментальністю її мешканців. Це Вальжина Морт, яку літературні критики Німеччини вважають "ліриком світового рівня". Це філософ Валентин Акудович, есе котрого "Код відсутності" читають як хрестоматію для розуміння білоруської нації. Усі названі книжки вийшли друком у німецькому видавництві Suhrkamp. Окрім того, в Німеччині переклали роман Ольгерда Бахаревича, вірші Алеся Разанова та деяких інших білоруських поетів.

Культура як оплот незалежності

Ситуацію, в якій перебуває незалежне мистецтво в Білорусі, театральна режисерка з Мінська Тетяна Артимович порівнює з партизанською боротьбою. "Автор існує в замкненому просторі та бореться за збереження свого культурного коду", - каже вона.

Символічно, що культова мінська арт-галерея, зачинена у 2009 році, називалася "Підземка". А один із найважливіших центрів сучасного мистецтва та літератури в сучасній Білорусі - "Галерея Ў" - захований у дворах гаражів неподалік від проспекту Незалежності.

Ретроспектива розвитку незалежної культури в Білорусі за останні 20 років представлена у новій книзі Артура Клінова, що так і називається - "Партизани" (її надрукувало берлінське видавництво Edition Fototapeta). До цієї збірки увійшли статті кількох авторів із часопису pARTisan. Їх облямовують нові тексти Клінова, у яких він відряджає партизана на пошуки: пошуки самого себе, героя, міста, площі, теперішнього та майбутнього.

Перекладачі-провідники

Артур Клінов вважає, що в умовах політичної ізоляції Мінська саме незалежна культура може сприяти інтеграції Білорусі до європейського простору, оскільки вона формує вільну людину та є головним рушієм трансформації суспільства. Автор підкреслює, що саме незалежна культура є "форпостом білоруського суверенітету".

До видання книжки в Німеччини показують виставку "Партизани". У березні вона побувала в Лейпцигу, а нині демонструється у дрезденській галереї Treibhaus. На ній можна побачити, наприклад, фотографії білоруського художника Ігоря Тишина, який започаткував концепцію "партизанської культури" ще в кінці 1990-х років.

Роль провідників літературних "партизанів" на німецький книжковий ринок часто виконують перекладачі з білоруської. Щоправда, у Німеччині їх можна перерахувати на пальцях. Але попри свою нечисленність вони дуже активні. Важливим кроком стало створення у 2011 році онлайн-проекту Literabel, який знайомить німецьку публіку з білоруськими авторами.

Тоді ж перекладачка Мартина Якобсон звернулася до низки німецьких видавництв із пропозицією опублікувати роман представника білоруського поставангардизму Змітера Вішнева "Замок побудовано з кропиви". Мартина розуміла, що видання роману невідомого автора з екзотичної для західних європейців країни - це великий ризик. Тим не менш видавці знайшлися, і в березні книгу надрукувало видавництво Luxbooks у Вісбадені.

Дія роману відбувається в Мінську та берлінському арт-центрі "Тахелес", де працював Змітер Вішнев. Книга складається з 13 частин, що написані в різній стилістиці: від журналістських заміток до віршованих фрагментів та постів у ЖЖ. Мартина Якобсон вважає, що автор продовжує традиції гротеску, закладені Гофманом, Гоголем, Кафкою та Булгаковим. На думку перекладачки, автору вдалося відобразити у книзі погляди Заходу на Схід та Сходу на Захід, показавши "абсурдні сторони та особливості цих культурних просторів із гумором та серйозністю водночас".

"Параноя" на черзі

На презентації роману у швейцарському Базелі Змітер Вішнев, відомий своїми яскравими перформансами, нагодував гостей білоруською юшкою - рибним супом із кропивою. Газета Basler Zeitung назвала його "поваром-підривником". Отже, партизанська стратегія виявилася успішною?

Тим часом у Німеччині готують до друку ще одну книжку білоруського автора. Перекладач Томас Вайлер працює над німецьким текстом роману "Параноя" Віктора Мартиновича. Це історія кохання, записана у протоколах прослухувань КДБ. Під час перекладу Томасові Вайлеру, за його словами, часто доводиться застосовувати лексику міністерства держбезпеки колишньої НДР - "штазі". Презентація німецької версії роману має відбутися в жовтні на найбільшому у світі Франкфуртському книжковому ярмарку. Вихід білоруських партизан із "підпілля" триває.