Бійці невидимого фронту, або Що таке "військовий туризм"

За майже три роки проведення на українському Донбасі антитерористичної операції - а фактично воєнних дій - в Україні посвідчення учасника бойових дій отримали понад 285 тисяч українців.

Серед них більшість - військовослужбовці Збройних сил України. Їх, згідно з даними, оприлюдненими Державною службою України у справах ветеранів війни та учасників Антитерористичної операції, загалом майже 193 тисячі осіб. Значна кількість учасників бойових дій перебувають у лавах міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії, Служби безпеки України та інших силових відомств, а також у Державній службі надзвичайних ситуацій. Водночас, крім силовиків, статус учасників бойових дій отримали і 143 представники генеральної прокуратури та 249 працівників неідентифікованих "підприємств, установ та організацій".

Згідно з українськими законами, учасникам бойових дій гарантується загалом понад два десятки пільг. Серед них - позачергове отримання земельних ділянок у власність, а також безкоштовне одержання ліків за рецептами лікарів. Утім, як каже адвокат та колишній голова громадської організації "Товариство ветеранів АТО" Кирило Сергєєв, йому відомі лише поодинокі випадки, коли ветеранам вдалося скористатися саме цими пільгами.

Реально доступними з усіх наданих пільг оглядачі називають знижку у 75 відсотків на комунальні послуги та квартплату, а також - безкоштовний проїзд у громадському транспорті.

"Військовий туризм"

Крім того, статус учасника бойових дій АТО "звільняв" від люстрації тих чиновників, на яких поширювався закон про очищення влади. Тож не дуже дивували викриття у ЗМІ щодо чиновників, відколи процедура люстрації запрацювала в країні. У вересні 2015 року журналісти проекту "Слідство.Інфо" звинуватили голову українського бюро Інтерполу Василя Неволю та його заступників у безпідставному отриманні статусу учасників бойових дій. За словами журналістів, ці правоохоронці підпадали під дію закону "Про очищення влади" і, аби уникнути люстрації, організували собі виїзд в зону АТО.

Ще раніше - у січні того ж року - під тиском народних депутатів від відповідного посвідчення був змушений відмовитися тодішній заступник міністра регіонального розвитку Дмитро Ісаєнко - пізніше за це його звільнили з посади за незаконне отримання статусу учасника АТО.

Саме у той час і з'явився термін "військовий туризм" - поїздки українських чиновників у зону антитерористичної операції на Донбасі з метою отримання статусу учасника бойових.

Удавані ветерани?

Щодо оприлюднених даних про учасників бойових дій опитані DW спостерігачі зазначають, що у загальній кількості осіб, які отримали посвідчення, частка "військових туристів" становить щонайменше кілька десятків тисяч осіб. Кирило Сергєєв припускає, що ймовірне число подібних "ветеранів" може сягати 60 тисяч. А за словами директора громадської організації "Правозахисна група "Січ" Дмитра Реви, взагалі може йтися про майже третину від загальної кількості власників відповідних посвідчень.

Співвіднести кількість військовослужбовців, які пройшли окопи, з тими, які на передовій фактично не були, наразі складно. Офіційні дані у відкритих джерелах відсутні. Згідно ж з оприлюдненими даними, у червні 2015 року у зоні АТО перебували 60 тисяч українських військових. Тоді про це заявив президент України Петро Порошенко. "Сьогодні ми довели кількість наших збройних сил у зоні антитерористичної операції до 60 тисяч військовослужбовців. У найпіковіші попередні часи це було не більше 30 тисяч", - повідомив тоді президент ЗМІ.

Між тим у лютому 2017 року український міністр оборони Степан Полторак повідомив, що на лінії зіткнення знаходяться 37 тисяч військовослужбовців Збройних сил. На лінії зіткнення знаходяться та боронять Україну 37 тисяч військовослужбовців Збройних Сил. Решта особового складу знаходиться на бойовому чергуванні, у навчальних центрах, на полігонах та аудиторіях, де вони вивчають досвід, який здобули, і роблять висновки", - повідомив глава оборонного відомства України.

Екс- голова громадської організації "Товариство ветеранів АТО" Сергєєв також наголошує, що реалістично оцінити опубліковані цифри щодо власників посвідчень учасників бойових дій неможливо: Державна служба України у справах ветеранів війни та учасників АТО лише веде облік та публікує отримані статистичні дані. Рішення ж про надання статусу учасника бойових дій у більшості випадків ухвалюють відповідні відомчі комісії. До того ж, додає юрист, значна кількість власників посвідчень не були безпосередньо на передовій, але отримали відповідний статус цілком законно. Так, і бійці Збройних сил України, які були в окопах, і співробітники структур МВС, які стояли на блокпостах в тилу, мають однакове право на отримання посвідчення учасника бойових дій і відповідні пільги, що нерідко стає причиною конфліктів між представниками різних силових відомств, розповідає Сергєєв.

"Туристичний" спад

Попри це із плином часу проблема "військового туризму" потроху вирішується. Перш за все, це пов'язано із тим, що більшість чиновників, які бажали отримати статус учасників бойових дій, зробили це ще у 2014 та 2015 році, каже Сергєєв. З тих пір, за його словами, спостерігається тенденція зменшення бажаючих отримати відповідне посвідчення, провівши декілька днів у безпечному місці неподалік від лінії фронту.

Цей тренд підтверджує і Рева, який додає, що свою роль зіграло і запровадження більш жорстких правил отримання відповідного статусу. Так, з вересня минулого року є чинним урядове рішення про те, що статус учасника бойових дій надається лише тим особам, які провели у зоні АТО не менше місяця, або брали безпосередню участь у виконанні службових завдань в умовах безпосереднього зіткнення чи у розвідувальних заходах, або отримали поранення, контузію чи інвалідність. Раніше ж жодних строків перебування в зоні АТО, у тому числі на першій лінії, встановлено не було. Тепер, за словами Реви, процес видачі посвідчень налагодився. "За "туристами" почали пильнувати", - каже він.

Реальні ветерани

Але й досі, констатує Сергєєв, для справжніх учасників АТО може бути проблемою отримання відповідного статусу. Переважним чином це пов'язано з непрофесійним діловодством у конкретних частинах. Адвокату відомі як випадки, коли військовослужбовці отримували посвідчення майже одразу після ротації, так і ситуації, коли бійці не можуть дочекатися документів і після демобілізації.

Окремою категорією, для якої отримання статусу учасника бойових дій залишається проблемним, є добровольці. За словами Сергєєва, відповідні закон та порядок визнання добровольців учасниками бойових дій розраховані на вкрай вузьку категорію ветеранів - деяким чиновникам фактично доводиться діяти в обхід правил, аби надати відповідний статус реальним учасникам добровольчих батальйонів.

Окрім добровольців, додає Рева, правове поле є вкрай проблемним і для членів родин загиблих та зниклих без вісті, які не можуть отримати від держави підтвердження участі їхнього родича у бойових діях.

Що стосується пільг, то тими, які є доступними для великої кількості учасників бойових дій, насправді вдається скористатися передусім тим з них, які не мають проблем із соціалізацією. Але для багатьох ветеранів, які витримали чималий стрес на передовій, це є непростою задачею. "У цьому випадку надія є лише на волонтерів, які опікуються бійцями і допомагають їм соціалізуватися і оформити необхідні документи", - розповідає Рева. На державному рівні, за його словами, подібної допомоги для ветеранів немає.