Брюссельські дипломати задоволені компромісом у "турецькому питанні"

Згідно із рішенням Ради міністрів закордонних справ Європейського союзу, ухваленим у понеділок увечері, переговори із Туреччиною заморожено у вісьмох із тридцяти п’яти позицій. Втім, брюссельська ухвала є не такою категоричною, як того домагалися деякі європейські уряди. Приміром, Нідерланди, Греція і Кіпр хотіли призупинити переговори по десяти напрямках, тоді як Великобританія та Іспанія вважали достатнім обмежитися трьома пунктами. В результаті десятигодинних переговорів у Брюсселі дипломати таки дійшли згоди, взявши за основу пропозиції Єврокомісії – призупинення переговорів по вісьмох позиціях та постійний моніторинг поступу у діалозі із Анкарою. У цьому питанні Брюссель очікує щорічного звіту. Міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр підсумком лишився задоволений:

„Нинішній компроміс не містить ані якихось часових рамок, ані жорстких ультиматумів. Запроваджений механізм моніторингу є універсальним і ефективним інструментом”, вважає глава німецького МЗС.

Переговори будуть частково заморожені доти, доки Туреччина відмовлятиметься відкрити свої порти та аеропорти для Кіпру, який з 2004 року є членом ЄС. У Брюсселі такого кроку від Анкари чекають вже давно, адже відповідне зобов’язання міститься у спеціальному протоколі до вже реалізованої угоди про митний союз Туреччина-ЄС. Турецьке керівництво болісно відреагувало на сигнал із Брюсселя. Прем’єр-міністр країни Реджеп Таїп Ердоґан вважає призупинення переговорів невиправданим:

„На жаль, попри добру волю з нашого боку, Рада міністрів закордонних справ ЄС прийняла рішення, яке є несправедливим по відношенню до Туреччини. Ця ухвала суперечить виміру співпраці, якого досягли Євросоюз і Туреччина, а також цілям цієї співпраці. Очевидно, що під приводом „кіпрської проблеми” нашим відносинам заподіяно шкоди. Лише греки і грецькі кіпріоти мають зиск із невирішеності цього питання”

Водночас європейські політики здебільшого схвально відгукуються про компроміс у „турецькому питанні”. Зокрема депутат Бундестагу, зовнішньополітичний речник правлячого Християнсько-демократичного союзу Екард фон Кледен особливо відзначає той факт, що дипломатам вдалося не лише винести жорстке попередження Туреччині, але і схилити до поступок Кіпр:

„З одного боку, Європейський союз чітко дав зрозуміти, що вважає неприйнятною позицію Туреччини, яка не визнає державу-члена ЄС – Кіпр. З іншого боку стало зрозумілим, що Кіпр має займати в цій суперечці більш конструктивну позицію. Перші такі кроки вже зроблено, зокрема Кіпр зняв вето на торгівлю із турецькою частиною острова. Я особисто дуже задоволений тим результатом, якого вдалося досягнути”.

Як не дивно, недвозначний сигнал з Брюсселю проєвропейські політики в Анкарі сприйняли з оптимізмом. Зокрема член парламентського комітету з питань європейської інтеграції Алі Різа Алабоюн сподівається на поступ у розв’язанні конфлікту навколо статусу Північного Кіпру:

„Досягнутий результат є успіхом, яким ми маємо завдячувати чималим дипломатичним зусиллям. Після оприлюднення доповіді Єврокомісії ми боялися, що позиція європейських дипломатів буде більш жорсткою, як того вимагали Німеччина, Франція і Греція. Крім того, міністри закордонних справ ЄС висловилися за те, щоби зняти ізоляцію з Північного Кіпру і передати ініціативу у розв’язанні „кіпрського питання” Організації об’єднаних націй. Це великий успіх”

Оглядачі здебільшого також не схильні драматизувати ситуацію із призупиненням переговорів про вступ Туреччини до Європейського союзу. Адже відновлення повноцінного переговорного процесу напряму прив’язане до вирішення „кіпрської проблеми”. Хоча Анкара і лишається непоступливою у цьому питанні і навряд чи найближчим часом прямо визнає Кіпр, всі сторони суперечки вітають майбутнє посередництво Організації об’єднаних націй. З іншого боку, занепокоєння прихильників вступу Туреччини до ЄС зростає. Адже щоразу, як переговори наштовхуються на нові труднощі, скептиків стає більше по обидва боки Босфору.