1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Суспільство

Що робить Україна у боротьбі з потеплінням?

Анастасія Магазова
10 листопада 2017 р.

Україна планує докластися до протидії глобальному потеплінню, наслідки якого країна вже відчуває на собі. Які цілі у цій боротьбі ставить перед собою Київ - у матеріалі DW.

https://p.dw.com/p/2nFhM
Протест українських екоактивістів у Києві у 2015 році
Протест українських екоактивістів у Києві у 2015 роціФото: Imago/V. Shevchenko

Аномальна спека улітку та снігопади весною - так українці останніми роками на власному досвіді відчувають глобальні зміни клімату. Температура поверхні Землі у 2016 році була визнана експертами NASA найвищою за всю історію метеоспостережень. Основна причина глобального потепління - у збільшенні викидів вуглекислого газу в атмосферу. За прогнозами Світового банку, середньорічна температура в Україні до 2100 року може підвищитися на 3,2-4,5 градуса за Цельсієм, якщо викиди парникових газів будуть на нинішньому рівні. 

Аби докластися до протидії глобальному підвищенню середньої температури понад півтора градуса Цельсія та запобігти негативним наслідкам зміни клімату, Україна у 2016 році підписала та ратифікувала Паризьку кліматичну угоду. У рамках цієї угоди країна зобов'язалась поступово скорочувати кількість викидів парникових газів. Проте, на думку експертів, Україна заявила недостатньо амбітні цілі щодо цих скорочень.

Вплив глобального потепління на Україну

Руйнівна повінь на Заході України у 2001 році
Руйнівна повінь на Заході України у 2001 роціФото: picture-alliance/dpa/MTI/ Olah

Висновки досліджень Національної академії наук України свідчать, що подальше збільшення викидів вуглекислого газу в атмосферу може призвести до катастрофічних наслідків. Серед найсерйозніших загроз вчені називають зростання кількості руйнівних повеней у Карпатах, перетворення степів південного регіону на пустелі та гостру нестачу питної води у східних та центральних регіонах України.

Дослідники наголошують, що подальше збільшення посух та зменшення опадів влітку, які спостерігаються в Україні останніми роками, значно вплинуть не тільки на сільське господарство, але й на екосистему країни в цілому.

Українська боротьба з потеплінням - "критично недостатня"?

Науково-дослідницька група Climate Action Tracker у своєму звіті за 2017 рік оцінила кліматичні цілі України як "критично недостатні". Експертка зі змін клімату українського офісу World  Wildlife Foundation (WWF) Наталя Гозак вважає, що український уряд не врахував величезний потенціал енергоефективності країни при подачі даних до Паризької угоди. "Україна може робити значно більше, ніж вона робить або декларує. Скорочення викидів при розвитку відновлюваної енергетики може цьому сприяти", - пояснює експертка.

Що є підстави для критики на адресу України підтверджує і дослідниця Оксана Алієва. За її словами, Україна подала такий внесок, який по факту передбачає можливість збільшення цих викидів. Алієва констатує: "Країна зобов'язалася до 2030 року робити не більше 60 відсотків викидів від рівня 1990 року. Але за даними 2015 року рівень викидів в Україні вже становив лише 40 відсотків (від рівня 1990 року). Тобто є реальна можливість збільшити ці викиди, що суперечить усім сценаріям розвитку".

Згідно з Паризькою кліматичною угодою, кожні п'ять років країни-підписанти будуть переглядати свої національно визначені внески у скорочення викидів. Таким чином, Україна до 2020 року має подати оновлені, більш амбітні цілі щодо зменшення викидів. "Але на сьогоднішній день від уряду України ще не пролунало жодних заяв з цього приводу", - додає Оксана Алієва.

Альтернатива є, волі нема

Нещодавні дослідження вказують на високий потенціал України для використання власних джерел альтернативної енергії. Саме енергії вітру, сонця та біомаси можуть сприяти максимальному скороченню шкідливих викидів.

Деякі аналітики прораховують навіть надамбітні сценарії, які поки схожі на утопічні. Авторка дослідження "Перехід України на відновлювану енергетику до 2050 року" Оксана Алієва наводить модель розвитку економіки, яка передбачає 90-100 відсоткове використання Україною джерел відновлюваної енергії. Згідно з аналізом, у разі такого енергетичного переходу відбудеться кардинальне скорочення викидів парникових газів, які у 2050 році можуть становити лише 10 відсотків від рівня 1990 року.

Алієва визнає, що наразі ця модель є лише "революційним сценарієм". За її словами, для такого енергетичного переходу країни має буде прийняте вольове політичне рішення. "Це має стати затвердженою національною ціллю", - підкреслює дослідниця.

Експерти переконують, що за кілька років "зелена енергетика" в Україні почне не тільки стрімко дешевшати, але й стане дешевшою за традиційну.
Експерти переконують, що за кілька років "зелена енергетика" в Україні почне не тільки стрімко дешевшати, але й стане дешевшою за традиційну.Фото: picture-alliance/blickwinkel/W. Boyungs

Про важливість політичної волі в адаптації України до глобального потепління говорить й експертка WWF Наталя Гозак: "Державна політика має бути більш спланованою та продуманою. Це має бути комплексна робота державних установ з екології, енергетики, сільського господарства, освіти".

Традиція сильніша за альтернативу

Водночас, у політиці боротьби України з глобальним потеплінням експерти констатують і позитивні зрушення. Країна порівняно швидко ратифікувала Паризьку угоду, у міністерстві екології та природних ресурсів наявні відповідні департаменти, була затверджена концепція державної політики з питань зміни клімату. На думку експертів, це є хорошими ознаками того, що проблема глобального потепління стоїть на порядку денному в Україні. Проте також вони відзначають й потужність лобіювання традиційних джерел енергії на найвищому рівні.

Що накоїли зміни клімату цьогоріч (06.11.2017)

#LocalHeroes: як активістка села енергоефективними робить (02.11.2017)

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою