Близький Схід: міжнародні посередники тягнуть час

Теми нинішнього огляду преси – новий стрибок цін на нафту, а також міжнародні зусилля із врегулювання конфлікту на Близькому Сході. Ситуацію на нафтових ринках аналізує німецьке видання General-Anzeiger:

„Нафтові ринки вже багато місяців на нервах. Кожна погана новина одразу набуває резонансу – будь то повідомлення про те, що президент Ірану заявляє про продовження ядерної програми, або формування тропічного штурму у Мексиканській затоці, або, як нині, тимчасова зупинка видобутку через дефект нафтогону на Алясці: аргументи на користь підвищення цін ринок із вдячністю підхоплює і роздуває. Справжній вплив всіх цих подій на пропозицію нафти і безпеку постачань палива, схоже, нікого взагалі не цікавить. Власне, фактичні наслідки всіх згаданих подій на забезпечення нафтою дорівнювали майже нулю. Але скидається на те, що нафтотрейдери встановили повний психологічний контроль над сировинними біржами. Платити же доводиться пересічним споживачам”, - нарікає General-Anzeiger.

Інша німецька газета Thüringer Allgemeine пише:

„Ми не у Сибіру, ми на Алясці. Сплюндрованій природі це, напевно, байдуже. Аварії, які останнім часом відбуваються на півночі США, нагадують грабіжницьке ставлення до природи, яке панує на Далекому Сході Росії. Після того, як у березні з нафтогонів витік мільйон літрів нафти, компанії Britisch Petroleum не лишалося нині нічого, як після виявлення пошкоджень труби оголосити про тимчасове зупинення видобутку на найбільшому родовищі Сполучених Штатів. Однак екологічне сумління керівництво нафтового гіганта вирішило проявити у дуже невдалий час. На світових сировинних ринках останнім часом панує надзвичайне напруження. Отже, стрибка цін довго чекати не довелося. З особливою увагою за цими неадекватними реакціями ринку, мабуть, спостерігають у Тегерані. Неважко собі уявити, що станеться в разі ескалації конфлікту навколо ядерної програми Ірану”, - аналізує Thüringer Allgemeine.

І ще одна цитата з на цю тему з німецької преси. Газета Neue Ruhr/Neue Rhein-Zeitung має таке пояснення нинішній дорожнечі нафти:

„Неважко спрогнозувати, які наслідки матимуть негаразди у нафтовій галузі для наших заправок: бензин знову подорожчає. І це при тому, що у світі нині нафти достатньо. Причини високих цін в іншому. Потужності нафтопереробних заводів у Сполучених Штатах значно нижчі за рівень споживання. Великі нафтові концерни, які якраз цього року отримують рекордні прибутки не поспішають інвестувати у нові переробні потужності. Для них дешевше закуповувати бензин в інших регіонах, приміром у Європі. А у Роттердамі, відповідно, ростуть ціни”, - констатує Neue Ruhr/Neue Rhein-Zeitung.

До іншої теми. Європейські видання коментують дискусію у Раді безпеки ООН щодо близькосхідної резолюції. Зокрема британська газета Тimes пише:

„Ліван став заручником екстремістського угрупування Хезболла. Звільнити країну і не дати Сирії знову там розгорнутися – це завдання в інтересах усього регіону. До того ж прагнення Ірану до гегемонії на Близькому Сході очевидне і стає серйозним приводом для занепокоєння. Припинення вогню, яке залишить Хезболлу частково дієздатним бойовим угрупуванням, підірвало би як позиції глави Палестинської автономії Махмуда Аббаса, так і прем’єр-міністра Ізраїлю Ехуда Ольмерта. Адже в такому випадку переговори щодо Палестинської держави стали би неможливими. Вашингтон пристав лише на деякі незначні вимоги, сформульовані Францією у проекті резолюції ООН. Тим більше підстав має Франція, аби нарікати на недостатню підтримку з боку партнерів по Європейському Союзу, які – за винятком Великобританії – займають дуже вже нерішучу позицію”, - критикує Тimes.

Швейцарська Tages-Anzeiger висловлює таку думку:

Організація Об’єднаних Націй може бути лише настільки сильною, наскільки це хочуть допускати п’ять постійних членів Ради безпеки. Це реальність, з якою мають жити решта 186 країн. Але компромісний варіант резолюції щодо Лівану засвідчив, що Об’єднані Нації виявились навіть слабкішими, ніж можна було би списати на відсутність політичної волі п’яти домінуючих держав. Генеральний секретар ООН Кофі Аннан має рацію, коли каже, що нерішучі дії дипломатів найвищого рівня шкодять авторитетові його організації, причому не лише в арабському світі, який і без того вважає ООН інструментом Сполучених Штатів. Передусім залишається неприємне відчуття, що американці та французи тягнуть час, прикриваючись ліванською резолюцією. А тим часом військові дії тривають, в Ізраїлі та Лівані гинуть невинні люди. Нині вони даремно очікують на порятунок від Об’єднаних Націй”, - констатує Tages-Anzeiger.

Огляд преси підготували Наталя Козачинська та Євген Тейзе.