Атомна енергетика: символічний «камбек» у «зеленій» Швеції

Шведи мають найбільш екологічний імідж в Європі. «Зелені» у багатьох країнах у своїй боротьбі проти атомної енергії завжди ставили Швецію за приклад. Ще 1980 року жителі цієї скандинавської країни на референдумі проголосували за відмову від атомних електростанцій. Це вже згодом, після чорнобильської трагедії, прокинулася решта Європи.

Заборона діяла 30 років. Тепер термін експлуатації більшості реакторів на трьох шведських АЕС вичерпується. З’ясувалося, що попри лідерство Швеції у сфері альтернативної енергетики та енергозбереження, країна неготова відмовитися від атомної енергії. Саме на цьому наголошував консервативний прем’єр Фредрік Райнфельд, аргументуючи на користь скасування заборони. Зрештою, із перевагою лише у два голоси парламент затвердив ініціативу глави уряду.

Нових реакторів може і не бути

Утім, чи з’являться взагалі нові атомні реактори у Швеції – велике питання. Адже дозвіл на будівництво нового реактора видаватиметься лише у тому разі, якщо буде доведено загрозу гострого дефіциту електроенергії після зупинення одного зі старих реакторів. З огляду на постійне скорочення обсягів споживання електроенергії у Швеції, цього може й не статися.

До того ж, опозиційні соціал-демократи і "зелені" обіцяють в разі перемоги на виборах у вересні скасувати дозвіл на будівництво нових реакторів. В оглядачів виникають сумніви, що енергетичні компанії вкладатимуть мільярди у будівництво реакторів за такої непевної політичної ситуації. Слід врахувати, що законодавчі приписи для АЕС у Швеції залишаються найсуворішими в Європі. Зокрема, в разі аварії на станції компанія-власник має у повному обсязі покривати вартість робіт з усунення наслідків. Водночас будь-які державні дотації для атомної енергетики заборонені – цю норму підтвердило і нинішнє рішення парламенту.

Міфи і утопії

Скасована нині заборона була дітищем соціал-демократів, які майже безперервно були при владі у Швеції протягом останніх десятиліть. На консультативному референдумі 1980 року шведи висловилися за відмову від атомної енергії. Але лівим і "зеленим" за три десятиліття вдалося зупинити лише два з 12 реакторів. Частка атомної енергії на сьогодні складає близько 40 відсотків у загальному виробництві.

Міністр охорони довкілля Андреас Калґрен, виступаючи на захист атомної енергетики, назвав «міфом» твердження про те, що енергія атома заважає розвитку альтернативної енергетики. Він вбачає в атомній енергії дешевий і надійний ресурс, який допоможе реалізувати амбітну кліматичну програму уряду Райнфельда. Згідно з урядовою програмою, частка відновлюваної енергетики до 2020 року має становити 50 відсотків. Десятьма роками пізніше шведські автомобілі мають відмовитися від пального з нафти і газу, а до 2050 року Швеція повинна стати «нейтральною» з точки зору викидів вуглекислого газу.

Євген Тейзе/Дмитро Каневський/dpa, afp