Акції "жовтих жилетів" у Франції: хроніка протесту

Акції "жовтих жилетів" тривають вже понад чотири тижні: 17 листопада в протестах взяло участь не менше 300 тисяч осіб. Вони відбуваються регулярно по суботах. Заворушення під час цих акцій стали найбільшими за останні десятиліття. Уряд мобілізував майже 90 тисяч поліцейських для забезпечення правопорядку.

Спочатку "жовті жилети" виступали проти зростання цін на бензин. Потім до їхніх вимог додалися зменшення податкового тягаря в цілому і підвищення заробітної плати, особливо мінімальної. За рік бензин у Франції подорожчав на 15 відсотків, дизельне паливо - на 23 відсотки. Податок на пальне мав на меті стимулювати французів більше користуватися громадським транспортом і купувати електромобілі.

Опитування французьких телеканалів показують, що 72 відсотки французів підтримують вимоги "жовтих жилетів". Водночас 85 відсотків респондентів висловилися проти застосування насильства.

6 грудня уряд Франції відмовився від підвищення податків на автомобільне паливо. План бюджету на 2019 рік уже не передбачає цього кроку, оголосив прем'єр-міністр країни Едуар Філіпп. За його словами, до кінця зимового сезону також не будуть підвищуватися тарифи на газ і електроенергію. "Жодні податки не виправдовують те, що під загрозою опинилася єдність нації", - додав Філіп.

Після того, як уряд запровадив мораторій на підвищення податків на паливо, мітингарі стали протестувати в цілому проти реформ уряду й президента країни Еммануеля Макрона. Мітингувальників влаштує тільки відставка уряду, заявив представник демонстрантів Крістоф Шаленсон.

8 грудня у Франції поновилися масові акції протестів "жовтих жилетів". Під час безладів було затримано більше 1700 осіб, понад 100 поранені, серед них - 17 поліцейських. По всій країні протестували 136 тисяч осіб. "Жовті жилети" встрявали в сутички з поліцією й підпалювали автомобілі. Правоохоронці застосували бронетехніку, сльозогінний газ та водомети.

Приклад протестів французьких "жовтих жилетів" надихнув до виступів і невдоволених громадян у сусідніх із Францією країнах. 8 грудня схожі акції протесту відбулися й у столиці Бельгії Брюсселі. Бельгійська поліція заарештувала з метою перестороги 70 учасників протестної акції.

10 грудня президент Франції Еммануель Макрон у відповідь на масові протести пообіцяв підвищити з 2019 року мінімальну місячну зарплату на 100 євро й полегшити податкове навантаження на працівників і пенсіонерів. Він також оголосив плани не оподатковувати й не стягувати соціальні відрахування з доходів за понаднормову працю. Макрон узяв на себе "часткову відповідальність" за нинішню кризу.

Мітинги супроводжуються вандалізмом і проявами жорстокості. Травми отримали кількасот осіб, двоє загинули. Зафіксовано випадки мародерства. З міркувань безпеки багато музеїв та Ейфелева вежа досі зачинені. Пошкодження дістав і Український культурний центр у Парижі. У Франції перевіряють роль Росії у протестах. Речник Кремля заявляє, що Москва не втручається у внутрішні справи інших держав.

1 грудня у час протестів у Парижі зазнала серйозних пошкоджень Тріумфальна арка. Групі вандалів вдалося продертися в музейні приміщення, де вони "обезголовили" мармурову статую Наполеона, розтрощили вщент гіпсову скульптуру 1930-х років і розмалювали інтер'єри графіті. Перепало і статуї Маріанни - символа Франції.

Багато підприємств роздрібної торгівлі й готелі нарікають на збитки через зниження кількості туристів. Власники магазинів і ресторанів, що опинилися в районах проведення акцій, заявили про скорочення продажів на 20-70 відсотків. Найбільше постраждали магазини на Єлисейських полях, деякі з яких розграбували.