Інновативні ідеї плюс енергозбереження
7 червня 2009 р.
Коли понад два роки тому голова правління Херсонського бавовняного комбінату Анатолій Гамбарян прийшов на підприємство, на виробництво тисячі квадратних метрів тканини витрачали 2 714 кВт/годин електроенергії та 175 кубів газу. Такі витрати електроенергії були втричі більшими за норму. Ситуацію проаналізували, каже Гамбарян, і листопаді минулого року вирішили законсервувати котельню: «Ми це зробили свідомо. Розуміючи, що старий шлях в нікуди».
ККД помножений на п’ять
Майже півроку Херсонський бавовняний стояв. Під час вимушеної перерви технологи разом з науковцями Херсонського національного технічного університету винайшли і втілили унікальний спосіб холодного шліхтування, нові технології холодного відбілювання, фарбування та сушіння пряжі. Витрати електроенергії скоротилися у два з половиною рази: на виробництво тисячі квадратних метрів тканини – 1 380 кВт/годин електроенергії і жодного кубометра газу.
Навіть сушать тканину нині з допомогою… води, нагрітої двома анодними електродами. Як зазначив головний інженер Володимир Барановський, коефіцієнт корисної дії зріс з 0,17 до 0,99: «Для того, щоб сушити пряжу, спалювали тисячу кубів газу на годину. Температура становила 156 градусів. Поки доходила два кілометри сюди – ставала 136. 36 використовували, 100 фактично скидали в каналізацію як конденсат. Сьогодні вода за рахунок ізотермічної реакції нагрівається до 70 градусів, і процес іде гарячий, але без джерела тепла, за рахунок хімії».
Багатообіцяючі потужності
Завдяки хімії досягається також глибина і стійкість фарбування пряжі. Цей процес проходить у спеціальних апаратах німецького виробництва – ТІС. Але ніякої пари, ніякої електрики. Все працює на холоді, каже головний механік Георгій Соколов: «Завжди фарбували гарячими барвниками. А тепер тут усе абсолютно холодне. Глибина і стійкість фарбування досягається за рахунок хімії і розтягування процесу у часі».
Потужності ХБК дозволяють переробляти на добу 50-60 тонн сировини: бавовни, льону, вовни, поліефірних та штучних волокон. Асортимент: від тонкого шифону до суворої меблевої тканини. З наступного року на підприємстві очікують, що розпочне свою роботу проект «Технопарк», повідомив головний інженер Володимир Барановський: «З наступного року, як сказали, буде початок культивації і вирощування бавовни на півдні України: у Херсонській, Одеській, Миколаївській областях. Її ціна становитиме 600-800 доларів за тонну проти 1600-2000 доларів за тонну узбецької. І коли ми почнемо переробляти українську бавовну, то наші тканини будуть на 20-30 відсотків дешевші навіть за китайські».
Слово за владою
Упродовж останніх двох років на підприємстві вдалося створити замкнутий цикл переробки. Сьогодні головне завдання – зберегти виробничу базу підприємства. Дощові води та волога спричиняють корозію верстатів. Потрібен ремонт дахів. Аби заробити необхідні на ремонт кошти, треба переробити багато бавовни.
Але голова правління ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» Анатолій Гамбарян не втрачає оптимізму: «У нас підписані договори з Узбекистаном. Вони з радістю готові доставляти своїм транспортом пряжу. Поки що мова йде лише про пряжу. Питання переробки бавовни буде актуальним, якщо влада повернеться обличчям до сільського господарства і відновить вирощування бавовнику на півдні України», - каже керівник.
Автор: Галина Філіпова
Редактор: Христина Ніколайчук