Суди і влада

Європейський суд з прав людини оприлюднив рішення у справі "Волков проти України" у середу, 9 січня. Страсбурзький суд зазначив, що справа Волкова висвітлила системні проблеми у функціонуванні української судової системи, зокрема, щодо розподілу повноважень, і порекомендував Україні негайно змінити законодавчу базу.

Серед заходів індивідуального характеру у справі Волкова Євросуд з прав людини вирішив, "що Україна має забезпечити відновлення заявника на посаді судді Верховного Суду якомога швидше" та визначив екс-судді 6 тисяч євро компенсації у справі та 12 тисяч євро на компенсацію витрат.

Волков, який був присутній при оголошенні рішення у Страсбурзі, іншого не очікував. "Я сподівався на нього і був упевнений в його ухваленні. Тож я задоволений", - сказав у коментарі Deutsche Welle екс-суддя вищого судового органу, якого Верховна Рада України звільнила з посади в червні 2010 року.

Чому і як звільнили Волкова?

Два роки тому процедурно у звільненні Волкова, який очолював Військову колегію Верховного Суду України (ВСУ), брала участь Вища рада юстиції (ВРЮ) - конституційний орган, компетенція якого поширюється на питання призначення та звільнення суддів, а також здійснення дисциплінарного провадження щодо суддів вищих інстанцій. Саме її рішення про порушення Волковим присяги судді і затвердив парламент, який незадовго до цього законом розширив повноваження ВРЮ та надав їй право реально вирішувати питання про звільнення суддів.

До речі, тоді разом з Волковим за порушення присяги звільнили понад три десятки суддів, серед них суддю Київського апеляційного адмінсуду Ігоря Бараненка, голову Окружного адмінсуду Києва Олега Бачуна, суддів з цього ж суду Петра Ковзеля та Миколу Кашинського. Спостерігачі називали їх наближеними до тодішнього голови ВСУ Василя Онопенка - колишнього члена БЮТ, тобто політичного опонента нової влади.

Ще через місяць - у липні 2010 року - той же парламент з ініціативи адміністрації президента Віктора Януковича, завершив судову реформу, внаслідок якої законом, зокрема, були скорочені повноваження Верховного Суду України та змінилась система призначення суддів.

Встановлене ВРЮ порушення Волковим присяги полягало у тому, що він як суддя касаційної інстанції брав участь у розгляді справи, рішення по якій у нижчій судовій інстанції ухвалював його родич - брат дружини Волкова - згаданий суддя Бараненко.

Нинішнім рішенням Страсбурзький суд визнав щодо Волкова чотири порушення Україною статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - право на справедливий суд, а також порушення статті 8 - право на повагу до приватного і сімейного життя.

На думку судді Євросуду з прав людини ad hoc, професора Києво-Могилянської академії Станіслава Шевчука, якщо рішення не виконуватиметься, "це стане приводом замислитись над системою захисту прав людини в Україні взагалі".

Що чекає на Волкова в Україні?

У розмові з DW Шевчук звернув увагу на те, що вимога Страсбурзького суду відновити на посаді Волкова має дещо винятковий характер: "Раніше Євросуд з прав людини щодо індивідуальних заходів не був таким конкретним, але у пункті 9 резолютивної частини цього рішення чітко вказано, що Україна має найближчим часом поновити суддю Волкова на посаді у Верховному Суді", - наголосив професор Києво-Могилянської академії.

Волков переконаний у тому, що в Україні його права будуть відновлені. "Керівники держави, - каже екс-суддя, - неодноразово заявляли про те, що вони виконуватимуть рішення Євросуду з прав людини. Тож я повернусь до Верховного Суду і буду там працювати", - запевнив DW Волков.

Втім, у тому, що Волков "затримається" на відновленій посаді, сумнівається один із розробників судової реформи 2010 року Святослав Олійник. У розмові з DW екс-парламентар пояснив, що у 2010 році "парламент тільки закріпив рішення, яке ухвалила Вища рада юстиції, якою був встановлений факт порушення Волковим присяги". "Тобто Волкова можуть відновити на посаді, а потім по-новому з неї звільнити, - каже Олійник. - Причому, цей факт порушення присяги ще може перерости у його кваліфікацію як злочину".

На що вплине справа Волкова?

В рішенні, оголошеному Європейським судом з прав людини у справі "Волков проти України", йдеться й про низку інших системних проблем української влади. Так, Страсбурзький суд встановив, що в ході парламентського голосування по звільненню Волкова "певні депутати парламенту незаконно проголосували за інших членів парламенту, які були відсутні", що було підтверджено "заявами чотирьох членів парламенту і відео розгляду".

Крім того, Євросуд з прав людини звернув увагу, що з 16-ти членів ВРЮ, які ухвалювали у 2010 році рішення щодо Волкова, тільки троє були суддями. Цим самим Страсбурзький суд підтвердив позицію, на якій неодноразово наголошували західні експерти та, зокрема, Європейська комісія за демократію через право (Венеційська комісія): члени ВРЮ, які не є суддями, не можуть діяти неупереджено.

Тотальний контроль над суддями

Те, що Вища рада юстиції як у 2010 році, так і зараз сформована за політичним принципом, визнає й Олійник. "У ВРЮ до цих присутня велика кількість "несуддівських" кадрів, які управляються адміністративно: генеральний прокурор та два його заступники, міністр юстиції, співробітник адміністрації президента Андрій Портнов. Це викликає питання до ВРЮ як до органу суддівського самоуправління", - каже Олійник.

Втім, один із авторів судової реформи 2010 року вважає, що у втраті самоврядування частково винні і самі судді. Якби вони більш активно відстоювали свою незалежність від політиків, ситуація у судовій системі могла би бути іншою, вважає Олійник.

Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Волков проти України" поки що не є остаточним. У сторін є право упродовж трьох місяців звернутися з клопотанням про передання справи на розгляд Великої палати Страсбурзького суду. "По справі Юрія Луценка Україна, наприклад, скористалась цим правом, - каже Шевчук. - Проте наскільки мені відомо, жодного рішення Великої палати щодо України не було. І у справі Волкова я не впевнений, що буде допуск, і Велика палата розглядатиме цю справу", - наголосив суддя Євросуду з прав людини ad hoc.