1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Європарламент вимагає захистити клімат, інакше буде, як у фільмі жахів

26 листопада 2009 р.

Європарламент закликає країни ЄС заради захисту клімату до більш рішучих дій і щодо скорочення викидів СО2, і щодо фінансової допомоги країнам, які розвиваються.

https://p.dw.com/p/KhM8
Фото: AP/DPA

До міжнародної конференції у Копенгагені, на якій політичні лідери світу планують ухвалити угоду, що стане наступницею Кіотського протоколу, залишається не так багато часу. Європарламент закликає до рішучіших дій.

Йо Ляйнен – голова комітету Європарламенту з питань довкілля відзначає, що ухвалена євродепутатами напередодні резолюція формулює цілі Європи до саміту в Копенгагені: «Ми повинні запропонувати скоротити викиди шкідливих для клімату газів на континенті до 2020 року на 30 відсотків. Ми також повинні надати країнам, що розвиваються, приблизно третину від потрібної суми». За підрахунками Європейського парламенту, йдеться про надання найбіднішим країнам 30 мільярдів євро щорічно.

Брати приклад з ЄС


США закликали провідні країни, економіки яких стрімко розвиваються, чинити подібно до Європейського союзу. Той факт, що президент США Барак Обама братиме участь у саміті в Копенгагені, додає оптимізму стосовно очікувань від кліматичних переговорів, відзначають оглядачі. Нині один з найбільших забруднювачів атмосфери – Китай вперше назвав конкретні цифри, оголосивши про наміри скоротити викиди СО2 до 2020 року на 45 відсотків на одиницю ВВП порівняно з 2005 роком.

Не треба декларацій про наміри

Тим часом у Європарламенті сподіваються, що угода, яку, як очікується, підпишуть у Копенгагені, стане не декларацією про наміри, а дієвим інструментом кліматичної політики. Водночас є серед європарламентаріїв і скептики. Зокрема, представник FPD Хольгер Крамер. Він наголошує на прагматичному підході до боротьби зі змінами клімату. «Ми повинні пильнувати, щоб політика захисту клімату не коштувала Євросоюзу робочих місць. Важливо і правильно максимально ефективно використовувати енергію, однак ми повинні добре зважити, звідки упродовж наступних десятиліть надходитиме наша енергія. Так, це має включати в себе і скорочення викидів СО2 , але можливо, ми не повинні рятувати світ, можливо, ми його взагалі не можемо врятувати».

Крамер привітав те, що Європарламент в останній момент таки включив до своєї кліматичної резолюції атомну енергетику. Незважаючи на те, що з приводу енергії мирного атома в ЄС точаться запеклі суперечки, її згадують як складову енергозабезпечення, що не пов'язане зі значним обсягом викидів СО2.

Жахливий сценарій

Згідно з нещодавно оприлюдненим дослідженням, проведеним на замовлення Єврокомісії, глобальне потепління, якщо його не зупинити, може коштувати Європі до 65 мільярдів євро щорічно. Ці кошти будуть необхідними для боротьби зі стихійними лихами – повенями, посухами тощо. За такого сценарію, Німеччині, Нідерландам, Бельгії та Польщі загрожує часткове затоплення. Найгірший прогноз експерти підготували для Південної Європи. Португалії, Іспанії Греції, Італії та Болгарії пророкують неймовірну спеку і посухи, якщо середня світова температура зросте на 5,4 градуса до 2080 року.

Автор: Наталя Неділько, Сильві Аренс

Редактор: Євген Тейзе