Чи не остання надія

Великих дискусій від засідання Ради закордонних справ ЄС ніхто не очікував: попередньо нові санкції вже були узгоджені ще напередодні вихідних, і їх залишалося лише затвердити формально. Утім, українське питання було чи не найголовнішим, яке цікавило представників медіа-корпусу.

Одним з перших до будинку Ради ЄС прибув єврокомісар з питань політики сусідства та розширення Йоганнес Ган. Він був сповнений оптимізму. "Я думаю, що сигнали з усіх боків містять багато обіцянок, але треба, звичайно, пройти ще великий шлях", - заявив він, коментуючи наміри керівників Німеччини, Франції, України та Росії зустрітися найближчої середи в Мінську. При цьому комісар наголосив на важливості допомоги мирним мешканцям регіону, що страждають від бомбардувань, і змушені залишати свої домівки.

Підтримувати тиск на Москву

Більшість міністрів погодилися з тим, що санкційний тиск на Москву у зв'язку з ситуацією на Сході України має зберігатися і навіть поступово посилюватися. "Ми схвалюємо санкції для того, щоб здійснювати тиск, як і в інших регіонах світу", - зазначив міністр закордонних справ Бельгії Дідьє Рейндерс. "На цей момент я вважаю, потрібно підтримувати достатньо сильний тиск ", - додав він.
Шведська міністерка Маргот Вальстрем хоча й виступила за пошук мирного врегулювання ситуації, наголосивши на "європейськості" шляху перемовин, однак також не виключила запровадження нових обмежувальних заходів проти РФ. "Я думаю нам варто залишатися підготовленими", - сказала вона.

Постачання зброї не на часі?

Натомість у питанні постачання зброї Києву європейські країни готовності поки не демонструють - через побоювання погіршення ситуації. "Я особисто не за постачання зброї. Тому що постачання зброї одній стороні підштовхує іншу сторону отримувати більше зброї від інших постачальників", - заявив міністр закордонних справ Словаччини Мирослав Лайчак. Його підтримали і представники Брюсселя та Лондона. "Для Великобританії поки не стоїть питання постачання летальної зброї Україні", - сказав глава британського МЗС Філіп Хеммонд.

Єдиним, хто опосередковано підтримав можливість військової допомоги Києву, був міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус, який виступає з дедалі відвертішими заявами щодо ситуації в Україні. "Інша сторона вже постачає зброю, сучасну та важку зброю, і це відбувається під час переговорів, що є цинічним", - сказав він.

При цьому литовський міністр висловив песимізм щодо переговорів, які мають відбутися між керівниками країн “Нормандської четвірки” в середу в Мінську. "Ми не можемо вірити жодному слову російських лідерів. Це нічого не варто. Все буде доводитися на місці", - наголосив Лінкявічус.

Погоджено, але відкладено

За підсумками дискусії міністри вирішили додати до санкційного переліку 19 осіб та 9 організацій. Однак нові санкції набудуть чинності лише за тиждень - 16 лютого - та в тому разі, якщо не буде позитивних зрушень у ситуації на Сході України. Утім, як пояснили DW в прес-службі Ради Європи, у випадку змін на краще, для скасування нових санкцій чи їхньої зміни доведеться знову організовувати дискусію на рівні країн-членів і схвалювати нове рішення.

Прізвища та назви компаній, які потрапили під нові обмежувальні заходи ЄС, будуть оприлюднені також 16 лютого. Утім, вже зараз дипломатичні джерела кажуть, що до цього переліку потрапили лише 5 фізичних осіб з Росії та одна російська організація. Всі решта - представники України. Тож міністрам вдалося знову пройти проміж краплями: з одного боку посилити санкції одноголосним рішенням, а з іншого - не запровадити занадто серйозних обмежень.