Європа збирається в Брюсселі рятувати євро… і себе
16 червня 2010 р.
«Крах євро означатиме крах Європи», - любить повторювати канцлер Німеччини Анґела Меркель. На її думку, доля спільної європейської валюти вирішує також і долю всієї спільноти.
З економічної точки зору, це нонсенс. Валюта не може зазнати краху, як би вона не називалася – «євро» чи «Мікі Маус». Поки її приймають як платіжний засіб, валюта не може зазнати краху, але може втратити вартість. «З точки зору іноземних інвесторів, знецінення євро означає, що вони втрачають гроші», - каже Юрґен Маттес з Інституту німецької економіки. Він вважає, що говорити в цьому зв’язку про крах євро – неправильно.
Очевидно, канцлер мала на увазі щось інше. А саме – небезпеку розвалу єврозони, якщо якась країна захоче вийти зі складу Європейського Союзу. Виключити когось із цього елітного клубу неможливо, каже Маттес.
Технічно швидкий вихід можливий, але…
Теоретично, якась країна могла б «вийти» з ЄС, а потім знову «зайти». Тоді вона втратила б членство в єврозоні. Міхаель Ґютнер, директор Інституту німецької економіки називає все це порожніми балачками. «Ми вважаємо нереальними всі розмови про вихід чи виключення з валютного союзу». Така процедура надзвичайно складна й потребує багато часу, каже Ґюнтер.
У свою чергу Юрґен Маттес каже, що технічно це можливо, якщо вихід із єврозони буде підготовлений заздалегідь, але ніхто про це не знатиме.
Власна валюта має свої переваги. Її можна знецінити, сплатити борги, а потім почати все з чистого аркуша. В Азії деякі країни вже успішно випробували цей шлях. Але на півдні Європи це навряд чи спрацює, припускає Маттес. На радикальне знецінення національної валюти не підуть профспілки, а вони мають у Греції та інших країнах півдня Європи сильні позиції.
Автор: Рольф Венкель / Роман Гончаренко
Редактор: Леся Юрченко