1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

"Євробаскет-2015"

Лілія Гришко26 липня 2012 р.

Відразу після завершення "Євро-2012" Україна почала активну підготовку до проведення європейського баскетбольного турніру "Євробаскет-2015". Утім, чи готові українські платники податків до нових витрат?

https://p.dw.com/p/15ed8
Фото: Fotolia/Orlando Florin Rosu

"Євро-2012" закінчився, хай живе "Євробаскет-2015"! Українцям, схоже, доведеться міцніше затягнути паски і підготуватися до нових витрат на організацію чергового масштабного спортивного видовища – європейського турніру з баскетболу "Євробаскет-2015". Право на його проведення Україна виграла минулого року і тепер активно береться за його підготовку. Нині комітет "Євробаскет-2015" при Федерації баскетболу України прораховує вартість інфраструктурних об’єктів та арен, які потрібно буде звести у семи українських містах.

Калькуляція витрат

Якщо у Києві, Донецьку, Харкові та Львові є готелі, аеропорти і дороги, які готували до "Євро-2012", то в Одесі, Дніпропетровську та Івано-Франківську, які претендують на проведення "Євробаскету-2015", всі ці об'єкти необхідно ще реконструювати. Баскетбольні арени ж будуватимуть з нуля всюди. «Ще не визначено, скільки все це буде коштувати. Порахуємо і будемо закладати у бюджет на наступні роки», - прокоментував співробітник департаменту спорту вищих досягнень Державної служби молоді та спорту Євгеній Колодяжний.

Німецький баскетболіст Дірк Новіцький з футболкою "Євробаскету-2015". Німеччина відізвала свою заявку на проведення цього турніру.
Німецький баскетболіст Дірк Новіцький з футболкою "Євробаскету-2015". Німеччина відізвала свою заявку на проведення цього турніруФото: picture-alliance/dpa

Раніше президент Федерації баскетболу України Олександр Волков наголошував, що орієнтовний бюджет підготовки до "Євробаскету-2015" має скласти 180 мільйонів євро. Так само, як і перед стартом підготовки до "Євро-2012", організатори "Євробаскету-2015" запевняють, що основний тягар витрат ляже на приватних інвесторів. «Є гарантії інвесторів, які взяли на себе зведення цих арен. Для них прописані доволі серйозні фінансові зобов’язання», - сказав Deutsche Welle виконавчий директор комітету "Євробаскет-2015" Олег Бичков.

Сумний досвід

Утім, експерти впевнені, що ситуація зі зведення інфраструктурних об’єктів на "Євробаскет-2015" може повторити досвід співпраці держави і приватних інвесторів на "Євро 2012". Тоді цим спортивним проектом інвестори не надто зацікавилися, і всі об’єкти добудовували за рахунок українських платників податків.

«Якщо зараз інвестиційний клімат не зміниться, то не варто розраховувати на інтерес інвесторів до будівництва арен і доріг», - переконаний аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. На його думку, хоча бюджет "Євробаскету-2015" буде значно скромніший, витрачатися країні все ж таки доведеться. Водночас Жолудь сумнівається, що ці витрати на організацію спортивного заходу окупляться. Адже, як зізнався після завершення чемпіонату віце-прем'єр-міністр Борис Колесніков, на "Євро-2012" Україна заробила вп’ятеро менше, аніж витратила.

Олександр Жолудь
Олександр ЖолудьФото: icps

Вдала нагода поділити гроші

Доцільність освоєння 5 мільярдів доларів на об’єкти "Євро-2012", які сплатили зі своєї кишені українські платники податків, спробували проконтролювати громадські активісти. «Аеропорти у Львові та Донецьку зараз залишаються незавантажені, пустують. Навіщо було будувати такі величезні термінали? Можна було обійтися значно скромнішими витратами», - зауважує активіст громадської ініціативи «Євро-патруль» Микола Воробйов. Він переконаний, що українці мають активніше цікавитися, куди влада витрачає їхні гроші і контролювати «апетити чиновників» на бюджетні витрати. «Потрібен громадянський тиск, аби такі спортивні проекти були більш економними», - сказав Воробйов.

Відсутність суспільного контролю за витратами на підготовку масштабних заходів заохочує владу до участі у міжнародних відборах на право проведення в Україні спортивних змагань, переконаний журналіст, експерт з питань підготовки України до "Євро-2012" Андрій Капустін. «Поки українці не навчаться питати у влади за кожну витрачену копійку, то чиновники із задоволенням подаватимуть заявки на "Євро-2012", "Євробаскет-2015", Олімпійські ігри-2022 тощо. Це хороша нагода «розпиляти» бюджет», - вважає Капустін. На його думку, фінансувати підготовку спортивної інфраструктури на європейські баскетбольні змагання для українців самотужки надто обтяжливо.

Андрій Капустін
Андрій КапустінФото: Liliya Grishko

До речі, проблема фінансування масштабних спортивних заходів, схоже, близька не лише українським платникам податків. Так, приміром, президент УЄФА Мішель Платіні нещодавно запропонував з 2020 року проводити матчі європейської першості з футболу в різних країнах Європи. За його словами, це полегшить організацію турніру з точки зору фінансових витрат, аби одна країна-господар не надто витрачалася на аеропорти, готелі чи стадіони.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою