Як відбуватиметься Brexit і до чого він може призвести

Легітимація Brexit: спочатку має проголосувати парламент

Перед тим, як розпочати процедуру виходу Великобританії з ЄС, уряд Терези Мей має отримати згоду на це британського парламенту. Таке рішення у вівторок, 24 січня, ухвалив Верховний суд у Лондоні, підтвердивши таким чином попереднє рішення Високого суду. В уряді вже висловили "розчарування" цим рішенням, але пообіцяли "зробити все необхідне", аби його виконати. Кабмін Великобританії позивався проти рішення суду попередньої інстанції через те, що своє слово щодо Brexit сказав народ країни, проголосувавши на референдумі 23 червня 2016 року за вихід з Євросоюзу. Через те, що британські парламентарі переважно є прихильними Брюсселя, рішення суду може змінити плани Мей щодо того, як саме виглядатиме Brexit і коли розпочнеться процедура.

Розклад: двох років напевно не вистачить

Утім, в уряді заявили, що попри рішення суду неухильно дотримуватимуться оголошеного графіку. Тереза ​​Мей має намір до кінця березня подати заявку, що дасть старт Brexit, формально застосувавши 50-ту статтю Лісабонської угоди. Саме через відсутність цього кроку з боку Лондона Брюссель відмовлявся навіть від попередніх переговорів. Приблизно через місяць після подачі заявки має зібратися позачерговий саміт ЄС, на якому призначена Брюсселем делегація отримає мандат на ведення перемовин. Згідно з угодою про ЄС, вони повинні тривати до двох років. Однак експерти сумніваються, що в такі стислі терміни вдасться розробити настільки комплексний документ, як договір про зону вільної торгівлі між Великобританією та ЄС. Деякі аналітики вважають, що на це може піти від шести до десяти років. Але навіть якщо учасники переговорів вкладуться у термін: решта 27 членів ЄС повинні будуть ратифікувати нову угоду. А вже на це піде багато місяців навіть за умови, що в жодної країни не буде заперечень.

Концепція виходу: Лондон вибрав жорсткий варіант

Довго залишалося незрозумілим, буде Brexit "м'яким" чи "жорстким". Перший варіант передбачав, що Великобританія формально припиняє членство в Європейському Союзі, але продовжує користуватися вільним доступом до єдиного ринку ЄС. Іншими словами, позбавляється від більшості обов'язків, але зберігає ключові привілеї. В Євросоюзі заявили, що не допустять подібного "виколупування родзинок".

У своїй програмній промові 17 січня 2017 року британська прем'єрка Тереза ​​Мей чітко заявила про "жорсткий" варіант. Будь-які моделі "привілейованого партнерства" за прикладом Норвегії, Ісландії або Швейцарії Лондон не розглядає. Великобританія має намір вийти з єдиного ринку, з митного союзу і з юрисдикції судової системи ЄС. Тим самим вона позбудеться безмитного доступу до ринку Євросоюзу, але може укласти з ним угоду про зону вільної торгівлі. Під час роботи над подібними домовленостями з іншими країнами вона більше не буде пов'язана нормами і правилами ЄС. Утім, тепер Мей доведеться переконати парламент підтримати цей план. Не виключено, що депутати намагатимуться схилити уряд до тісніших зв'язків з ЄС після "розлучення". 

Зрив термінів переговорів: надія на норми СОТ

Якщо до кінця дворічного періоду ЄС і Великобританія завершать процедуру "розлучення", але ще не встигнуть домовитися про зону вільної торгівлі, можна буде тимчасово вдатися до правил Світової організації торгівлі. Норми СОТ допускають мита, нехай і досить помірні. На думку експертів, митні збори на ввезення британських товарів до ЄС могли би скласти приблизно 4,5 відсотка. На перший погляд, це цілком стерпно, проте для багатьох виробників подібна націнка на їхню продукцію означала б серйозний удар по конкурентоспроможності.

Окрема проблема полягає в тому, що на даний момент Великобританія входить до Світової організації торгівлі (СОТ) як частина Євросоюзу, який є колективним членом цієї організації. Індивідуального членства у неї немає. Його потрібно буде ще оформити в ході Brexit. Але для цього Лондону доведеться самостійно укласти угоди з іншими членами СОТ. Це може виявитися чистою формальністю, однак цілком можливо, що деякі країни поставлять Великобританії інші, більш жорсткі умови, ніж ті, на яких вони домовилися з усім Євросоюзом. У будь-якому випадку переоформлення членства в СОТ виявиться вельми трудомісткою справою і може розтягнутися на досить тривалий термін. Іншими словами, не виключено, що наприкінці дворічної процедури Brexit у британців ще не буде ані зони вільної торгівлі з ЄС, ані повноцінного членства в СОТ.

Економічні наслідки: ЄС буде легше тримати удар

Більшість експертів вважає, що від Brexit у тій чи іншій мірі постраждають і ЄС, і Великобританія. Питання в тому, хто зазнає найбільших втрат. Якщо врахувати, що 44 відсотки британського експорту йде до країн ЄС, які, своєю чергою, направляють до Великобританії лише сім відсотків свого сумарного експорту, то відповідь очевидна: для континентальної Європи удар буде не таким болісним (для Німеччини, щоправда, Великобританія є третім за значенням експортним ринком).

Утім, у самій Великобританії досить широко поширена точка зору, згідно з якою британський бізнес, скинувши з себе "пута" законів і норм ЄС, почне посилено торгувати з усім світом і тим самим компенсує втрату привілейованого становища на ринку Євросоюзу.

Майбутнє суперництво: Лондон погрожує "податковим раєм"

З точки зору Терези Мей, краще взагалі не укладати торговельної угоди з ЄС, ніж миритися з невигідними умовами. Це - недвозначне попередження тим у Євросоюзі, хто хотів би показово покарати британців за їхню "зраду" (аби продемонструвати іншим членам можливі наслідки). З Лондона вже пролунала й абсолютно конкретна погроза: у разі, якщо Брюссель займе надмірно жорстку позицію, британцям доведеться "змінити свою бізнес-модель".

Під цим мається на увазі запровадження вкрай низьких ставок корпоративних податків з метою переманити з ЄС до Великобританії частини європейських і міжнародних компаній. Правда, ціла низка експертів вважає цю загрозою пустопорожньою, оскільки бюджетні проблеми і великий держборг просто не дозволять британському урядові радикально знизити податки.

Територіальна цілісність: що буде з Шотландією й Північною Ірландією?

Під час голосування 23 червня 2016 року більшість жителів Шотландії висловилася проти Brexit. Бажання залишитися в Євросоюзі (у тому числі і для того, щоб зберегти одержувані від нього значні субсидії) може спонукати північну частину Сполученого Королівства провести повторний референдум щодо незалежності від Лондона. Поки конкретних планів немає, але погіршення економічної ситуації у країні й загострення відносин між Лондоном і Брюсселем можуть посилити заклики до відділення від Великобританії.

Якщо Шотландія стане самостійною і буде прийнята до Євросоюзу як окрема країна, то новим зовнішнім кордоном ЄС стане нинішня межа між Шотландією та Англією. У такому випадку посеред сьогоднішньої Великобританії з'являться пункти паспортного контролю і митного огляду. Поки все це лише гіпотетичний сценарій.

А ось Північній Ірландії подібної проблеми ніяк не уникнути. На даний момент кордон між Північною Ірландією, що входить до складу Великобританії, і Республікою Ірландія є чисто формальним, оскільки обидві країни входять до ЄС. Після Brexit ситуація кардинально зміниться. Поява нового бар'єру між ірландцями, які живуть у двох різних державах, може призвести до нового загострення давнього кривавого північноірландського конфлікту.