Шкільний завгосп: Бернд Ярмеркер з Ґеттінґена

О пів на сьому ранку у Ґеттінґені панує тиша. На вулицях меленького університетського міста на півдні Нижньої Саксонії порожньо. У вікнах більшості помешкань ще темно. Але у деяких вікнах гімназії Гайнберґ уже горить світло. Завгосп Бернд Ярмеркер вже бігає довгими коридорами: його перше завдання – повідчиняти всі класні кімнати. О сьомій двадцять, коли до школи приходять перші учні, у завгоспа коротка перерва – він п´є каву у своєму бюро.

Солдат, електромеханік, завгосп

Потім він перевіряє котел опалення, який знаходиться у підвалі. Для цього завгоспу не треба навіть вставати з місця: котел керується за допомогою комп`ютера. На техніці Бернд Ярмеркер знається чудово: він за освітою електромеханік. Але починалося його професійне життя в армії. «У 17 років я добровільно пішов до армії і хотів надовго залишитися у Бундесвері», - пригадує Ярмеркер. Однак на заваді його планам стало кохання. Заради коханої дівчини він перебрався до Ґеттінґена. Вона була моделлю. Ці стосунки були для нього серйозними. Коли після чотирьох років знайомства вона поставила ультиматум – «Бундесвер або я» - Бернд Ярмеркер зробив вибір, продиктований серцем.

Згодом стосунки з моделлю зазнали краху. Тим не менше, Ярмеркер залишився жити у Ґеттінґені. Він дуже поріднився із цим містом. Сьогодні він мешкає сам у квартирі площею у 50 квадратних метрів. Дітей у 53-річного електромеханіка немає. Принаймні власних. Зате у школі, де він працює, їх дуже багато – тут навчаються більше тисячі учнів.

Клопоту у великій школі не оберешся: поки завгосп у кабінеті директора доповідає про потреби в інструментах, його негайно викликають полагодити злив води у жіночому туалеті. По дорозі на місце пригоди його зупиняє електрик, який вимагає знайти йому драбину для встановлення нових розеток в одному з приміщень на другому поверсі. Крім того, біля входу чекає поштар, з яким треба з´ясувати, що робити із доставленою не за призначенням посилкою.

Травма як життєвий поворот

У гімназії Гайнберґ Бернд Ярмеркер працює вже дванадцять років. Раніше він працював електромеханіком. Він встановлював великі прилади на підприємствах по всій Європі. Коли йому було 40, у його житті стався різкий поворот: через серйозну травму під час футбольної гри він був при смерті. Ярмеркер був воротарем у любительській команді. Доки під час однієї гри не сталося страшне зіткнення – воротарю поламали три ребра. Переломи були такими сильними, що уламки кісток пробили легені. Він боровся за своє життя у реанімації, у лікарні довелося провести декілька місяців.

Після страшної травми життя довелося починати спочатку. Бернд Ярмеркер вирішив спробувати свої сили у господарській роботі. Його досвід у школі оцінили: Ярмеркера взяли на роботу завгоспом, обравши його серед 170 претендентів. Сьогодні Бернд Ярмеркер каже, що щасливий на цій роботі. Його кредо «насолоджуйся кожним днем». Утім, сміється він мало. Такий вже у нього стриманий характер.

Автори: Шабнам Нуріян/Євген Тейзе

Редактор: Роман Гончаренко