Історія забобонів
3 вересня 2012 р.
Люди вдягають талісмани-амулети, які рятують від пристріту та приносять удачу. Вони сприймають природні явища як погані чи добрі звістки, вірять в прикмети та в магічне значення цифр. На думку соціологів, такого сплеску забобонів, як зараз, не було з часів Середньовіччя. І не випадково вестфальський музей релігійної культури Religio у містечку Тельґте (федеральна земля Північний Рейн-Вестфалія) вирішив провести тематичну виставку, присвячену історії забобонів.
Навала чаклунів
Понад 100 тисяч паломників щороку приїздять до мальовничого Тельґте, щоб припасти до тутешньої святині – скульптурного зображення Діви Марії з мертвим Ісусом на руках. Ця пієта знаходиться в старовинній капелі Святого Клементія по сусідству з музеєм Religio. А музей, в свою чергу, збирає близько 30 тисяч відвідувачів на рік. Тепер до добропорядної та набожної німецької провінції навідалися відьми, чаклуни, алхіміки.
Бульбашки з чаклунським зіллям. Мітла, на якій відьма несеться разом із димом у трубу. Черепи тварин, які використовуються чаклунами для ритуалів та антуражу. Гороскопи. Карти для ворожіння. Дошки для спіритичних сеансів. Всілякі амулети. В цій експозиції бал явно правлять чорна магія та чаклунство.
«Забобони особливо розповсюджені в смутні, неспокійні або економічно нестабільні часи, – пояснює директор музею Religio Томас Остендорф. – Коли людина не в змозі пояснити ситуацію, вона часто звертається за допомогою до «потойбічних сил». В часи Середньовіччя шукати поради йшли до чаклунів. Сьогодні багато хто просить про допомогу в екстрасенсів та ворожок. Так чи інакше, забобонам передує притаманний нам страх перед майбутнім».
Полювання на відьом
Один із розділів експозиції присвячений історії чаклунства, чорної магії та ворожіння, починаючи з часів Середньовіччя. «У Середні віки церква називала забобонами все, що суперечило її вченню», – говорить Томас Остендорф і показує оригінал трактату з демонології «Молот відьом» (Hexenhammer) 1511 року видання. Він написаний двома німецькими монахами – домініканськими інквізиторами, які обґрунтували необхідність найжорсткішого переслідування відьом як єретичок, грішниць та злочинниць.
Поряд із ним експонується знаменита книга «Застереження обвинувачеві» (CautioCriminalis)1631 року видання. Її автор – німецький поет і священик-єзуїт Фридрих Шпее фон Ланґенфельд, який протестував проти катувань та зловживань, які мали місце в процесах проти «відьом».
У вітрині також – винесений у 1625 році вирок показового суду в справі якоїсь молодої жінки із Вестфалії. Її звинувачували у чаклунстві та зв’язках із дияволом, повісили, а потім її тіло спалили на вогнищі. На виставці представлені й інші письмові докази полювання на відьом, в тому числі повний протокол допиту.
Жаби, змії, черепи…
Окрім справжніх експонатів, на виставці представлені також і об’єкти, виконані на замовлення музею сучасними дизайнерами. Серед них – робота кельнської художниці Іріс Штефан. Це дерев’яна валізка «відьми», начинена відповідними «чаклунськими» атрибутами. Тут і жаби, і змії, і череп антилопи, і горнятка з магічними мазями, і ємності з зіллям, нібито використовувані відьмою під час її ритуалів.
Іріс Штефан разом із кельнським дизайнером Інес Браун створила цілу колекцію «сумочок для відьом». Всередині кожної з них вирізане віконечко, в якому красується або лисича мордочка, або голівка немовляти, або гусениця. Ці аксесуари – свого роду присвята жінкам, які стали жертвами полювання на відьом.
Інтернет і забобони
«Історія забобонів нараховує не одне тисячоліття. І зараз спостерігається їхній новий сплеск. Цьому неабияк сприяє інтернет, через який часто розповсюджується сумнівна, а то і відверто навіжена інформація, на яку багато хто «ведеться», – розмірковує Томас Остендорф.
Так, в інтернеті багато відомих подій нерідко висвітлюються у зовсім неймовірному трактуванні. Наприклад, є твердження, що висадка американців на Місяць – вигадка: нібито все було створено в голлівудських кіностудіях. Або теракти в Нью-Йорку та Вашингтоні 11 вересня 2001 року нібито справа рук не Аль Каїди, а ЦРУ, ФБР та Пентагону, які «шукали привід», щоб розпочати війну проти мусульман. До речі, в кінозалі музею можна подивитися кіносюжети, які, зокрема, розвінчують теорії змови щодо підґрунтя терактів 11 вересня.
«Ми забобонні і тому, що просто не знаємо пояснення багатьом прикметам. Але наша виставка значною мірою просвітить і «незнайків», – говорить Томас Остендорф. На питання, чи вірить він сам у прикмети, вчений відповідає негативно, але вже у наступну мить все-таки зізнається: «Розраховуючись за покупки, завжди неохоче викладаю останню монету із гаманця, адже порожній гаманець передвіщає повне розорення».