Чи стануть ліки більш доступними для українців?
6 березня 2017 р.
Міністерство охорони здоров'я (МОЗ) встановило граничні максимальні ціни на низку препаратів для лікування серцево-судинних захворювань, бронхіальної астми та цукрового діабету другого типу. Норма стосується 89 препаратів, розроблених на підставі 21 діючої речовини. При розробці граничних цін МОЗ орієнтувався на найнижчу вартість цих препаратив у Польщі, Словаччині, Угорщині, Чехії та Латвії.
Максимальна торгівельна надбавка на ці препарати не може перевищувати 15 відсотків, і з 1 квітня аптеки не зможуть продавати ці препарати по цінах, вищих за встановлені міністерством. "Зараз в Україні 9 з 10-ти хворих купують ліки за свої власні кошти. При цьому вартість деяких з них набагато вища, ніж в країнах ЄС. Наприклад, препарат для лікування бронхіальної астми, який у Польщі коштує 470 гривень, у нас коштує до 700 гривень", - розповів DW заступник міністра охорони здоров'я Роман Ілик.
Цінове питання
За даними МОЗ, наразі серцево-судинні захворювання провокують 65 відсотків від загальної смертності в Україні, цукровим діабетом другого типу хворіє 1 мільйон українців, а бронхіальною астмою - 210 тисяч. Експерти підтверджують, що зараз українці купують препарати для лікування цих хвороб за цінами вищими, ніж в Європі. "В Україні ціни на ліки часто набагато вищі, ніж у сусідніх країнах - Литві, Польщі, Угорщині. В першу чергу, це сталося через високу зарегульованість фармсектора і в багатьох випадках було спричинено корупцією. В Україні препарат може коштувати в 25 разів дорожче, ніж в Літві, хоча виробник один й той самий. Такі факти дають підстави стверджувати, що ціни на ліки в Україні штучно та необґрунтовано завищені", - зазначила у розмові з DW виконавча директорка благодійного фонду "Пацієнти України" Ольга Стефанішина.
Однак не всі виробники ліків згодні знижувати ціни на препарати до рівня, який встановив МОЗ. Тому ліки, які коштують дорожче, починають зникати з аптек. "Компанії не можуть торгувати зі збитком. Тому ціни мають бути розроблені по економічній моделі, а не просто так", - пояснив DW директор Аптечної професійної асоціації України Володимир Руденко. Наприклад, "Клопідогрель", який застосовується для лікування серцево-судинної системи, зараз коштує в 4-5 разів дорочже, ніж запропонована вартість МОЗ, а вартість "Симвастатіну" вища у вісім разів.
Держава надасть компенсації на ліки
Для вирішення цієї проблеми уряд планує з 1 квітня запровадити механізм компенсації частини вартості ліків. Пацієнти отримуватимуть препарати за рецептами безкоштовно або з невеликою доплатою. А за це держава відшкодує гроші фармацевтичним компаніям. На це МОЗ планує витратити 500 мільйонів гривень з державного бюджету. "Пацієнт може отримати лікарський засіб за рецептом, де вказана діюча речовина, - безкоштовно, якщо він йому підходить, або інший - доплативши частину його вартості. Ми будемо компенсувати на 100 відсотків лікарський засіб за найменшою ціною, щоб охопити якомога більшу кількість населення", - розповів Роман Ілик.
В міністерстві вважають, що це має змусити виробників знижувати ціни на ліки. "Якщо виробники хочуть продавати ліки дорожче референтної ціни, то це їхнє право, водночас очевидно, що об'єми їхніх продажів падатимуть, тому що люди отримуватимуть менш дороговартісні препарати за програмою відшкодування", - пояснив Роман Ілик. За його словами, наявність найдешевших препаратів в аптеках є обов'язковою, і це моніторитиме Держпродспоживслужба. Учасники ринку вважають, що компенсацій найдешевших препаратів буде достатньо для лікування більшості пацієнтів. "Звісно, держава не може повністю компенсувати вартість дорогих ліків. Але компенсація хоч якоїсь частини вже буде допомогою для пацієнта", - говорить Ольга Стефанішина.
Але виробники ліків говорять, що закладеної в бюджеті суми у 500 мільйонів гривень недостатньо. "Те, що держава хоче забезпечити соціально незахищених громадян необхідними ліками, це хороша ідея. Але ж насправді ці ліки коштують набагато дорожче. І уряд просто хоче за 500 мільйонів гривень купити ринок ліків, який коштує 1,8 мільярда гривень", - констатує виконавчий директор Асоціації міжнародних фармацевтичних виробників Володимир Ігнатов.