Частина 1 - Морська битва в Саламінській протоці

Найбільш визначним політичним діячем тієї епохи був воєнний стратег Фемістокл (близько 525 – 459 рр. до нашої ери). Ще з 490 року до Народження Христа він почав зміцнювати Афіни та порт Пірей. За його розпорядженням, уздовж їхніх кордонів почали будувати мур. Одночасно Фемістокл зайнявся формуванням військового флоту для відбиття атак перських кораблів.

Перська імперія вже давно прагнула потрапити на європейський континент. Першу спробу здійснили 490-го року до нашої ери, коли перське військо висадилося біля поселення Марафон. Але вона не була успішною. Добре навчені грецькі воїни розбили чисельніше перське військо. Перси, яким вдалося вижити, спустили на воду свої кораблі та кинулися втікати.

На завоювання Європи

Проте від планів підкорення Європи перси не відмовилися, а зібрали військо, яке стало найчисленнішим за всю історію Древнього світу. Щоб зробити його більш мобільним, перський цар Ксеркс І (519 – 485 рр. до нашої ери) наказав прокласти через півострів Афон канал, спорудити міст через протоку Геллеспонт (сучасна назва - Дарданелли), а потім побудувати ще один міст – через річку Стримон.

Проте від очей греків не приховались ці неймовірні зусилля персів. Те, що Ксеркс І готується завоювати Грецію, а потім підкорити і всю південно-східну частину європейського континенту в них не викликало сумнівів: інакше навіщо перському царю знадобилось таке велике військо?

Перське нашестя

Як же бути? У пошуку відповіді на це запитання Фемістокл звернувся до відомого Дельфійського оракула. Піфія дала грекам пораду: «ховатися за дерев’яними стінами». Фемістокл розтлумачив ці загадкові слова так: «дерев’яні стіни» - це кораблі, які слугуватимуть грекам прикриттям у відкритій морській битві.

Після деякого опору Народні збори все ж ухвалили пропозицію Фемістокла та дали згоду на будівництво нових бойових кораблів. Подальші події підтвердили правоту Фемістокла, впевненого в тому, що здолати персів у бою на суходолі грекам не під силу.

У серпні 480 року до Народження Христа під час битви поблизу Фермопіл греки протримались лише два дні, відбиваючи атаки персів, а потім були змушені рятуватися втечею. Воїни Ксеркса І вторглися в Афіни та спустошили місто. Захищати його було нікому, тому що всі здатні воювати чоловіки сховалися на кораблях. Грецькі воїни розуміли, що це їхній останній шанс: якщо вони зазнають поразки, це означатиме кінець вільної Греції.

Порятунок від рабства

Одержати перемогу над персами грекам вдалося в битві поблизу острова Саламін. 12 годин точився морський бій, який відбувався в протоці на захід від цього острова в Егейському морі. Можливо, вирішальною перевагою греків стало те, що їхні кораблі – трієри були менші та рухливіші, ніж перські галери, а тому вони більш вдало маневрували у вузькій протоці.

Ця перемога врятувала греків від загрози потрапити в перське рабство і зупинила просування персів у Європу.

Азія проти Європи

Оборонна боротьба греків проти персів стала доленосною віхою європейської історії. Якби греки зазнали поразки, зупинити нашестя перських військ на Європу було б вже неможливо, і європейський континент став би частиною Перської імперії. Грецькій цивілізації, так само як і римській – настав би кінець.

Можливо, у випадку перемоги персів у бою поблизу острова Саламін в жовтні 480 року до Народження Христа, Європа цілком могла б називатися сьогодні Західною Азією.

«Війна двох систем»

Геродот (490- 425 рр. до нашої ери), один із самих видатних древньогрецьких істориків, надав боротьбі греків проти персів ідеологічний відтінок. Він вбачав у ній «війну двох систем».

З одного боку була Європа, яка боролася за «свободу та демократію» - кінець-кінцем, саме тоді зародилася «аттична демократія», колиска демократичної Європи наших днів. З іншого боку була Перська імперія з її «деспотизмом» і тиранією.

Геродот поділив світ на дві супротивні системи: Азія проти Європи, «свобода проти кабали».

Автор: Маттіас фон Гельфельд / Ольга Прокопишина
Редактор: Володимир Медяний