Українське МЗС - поза межами пристойного

Питання відсутності глав дипломатичних місій близько 20-ти українських посольств за кордоном стало темою обговорення закритого засідання Комітету Верховної Ради у закордонних справах, на якому був присутній глава МЗС Павло Клімкін. Про це DW повідомив член комітету, депутат від партії "Свобода" Ігор Гузь. "Тоді, коли Україна перебуває у стані війни, відсутність послів у таких країнах, як Канада, Бельгія, Великобританія, Угорщина, Швейцарія, Данія, Молдова, я вважаю злочинним недбальством", - заявив депутат. Він припускає, що "цих призначень не допускає хтось на рівні адміністрації президента". "У МЗС говорять, що процедура затвердження вірчих грамот є дуже довгою, але ж вона не може тривати рік, і якщо посла не призначають протягом року, то це катастрофа!" - обурюється політик.

За його словами, Клімкін "обіцяв до середини вересня призначити більше десяти послів". Якщо ж цього не відбудеться, продовжує нардеп, "Верховній Раді треба буде вдаватися до жорстких дій". Гузь не вважає, що причиною тривалого зволікання з призначеннями послів є кадровий голод у МЗС чи підкилимові інтриги у боротьбі за "тепле місце". "Це елементарне нехлюйство, яке має дуже негативні наслідки", - переконаний народний депутат.

Дипломати тікають з МЗС

Однак працівник центрального апарату МЗС у розмові з DW на умовах анонімності висловив припущення, що велика кількість вакантних посад послів пояснюється саме відсутністю досвідчених кваліфікованих кадрів. "Останнім часом система МЗС була знекровлена тим, що з міністерства звільнились багато високопрофесійних дипломатів вищої керівної ланки, які з об'єктивних причин розчарувалися у дипслужбі", - сказав співрозмовник.

Серед цих причин він називав низькі зарплати та "сімейність і кумівство", якими керуються у МЗС, присвоюючи дипломатичні ранги та посади. "Таким чином знайти людей з високими дипрангами, які більше 15 років працюють в системі МЗС і можуть належно виконувати обов'язки посла, виявилося непідйомним завданням", - вважає дипломат і прогнозує, що кандидатури послів, які зрештою будуть призначені, виявляться слабкими.

Роль МЗС у зовнішній політиці - нульова

Відсутність послів у низці українських дипмісій не є трагедією, бо роль МЗС у зовнішній політиці України і без того зведена до нуля, вважає голова правління Фонду "Майдан закордонних справ" Богдан Яременко. "Це радше можна назвати негативним явищем, яке, в принципі, може призвести до погіршення двосторонніх відносин України з державами, у які вона ніяк не може призначити своїх представників", - сказав він у коментарі DW.

На думку Яременка, шукати причини зволікання із призначеннями немає сенсу. "Відсутність посла понад рік не може мати пояснень, бо це переходить межі допустимого і пристойного", - вважає він. Експерт нагадав, що прямим конституційним обов'язком президента України є призначення послів закордоном за поданням МЗС. "Тому відсутність послів свідчить про невиконання президентом своїх функцій і про некомпетентність МЗС", - підсумував Яременко.

Президент Порошенко не має мовного бар'єру і може напряму спілкуватись зі світовими політиками, можливо, тому він не відчуває потреби у послах надто гостро. Але старший аналітик групи Geostrategy Володимир Денисюк переконаний, що "так триватиме лише до перших серйозних поразок на зовнішньополітичному полі, яких Україна може зазнати вже на початку нового політичного сезону восени".

Геополітика без України?

У міжнародних відносинах не є коректним поділяти країни на першо- та другорядні, проте для України, яка перебуває під тиском відкритої російської агресії, ця норма тимчасово не діє, пояснює експерт. "Наприклад, за даними групи Geostrategy, Австралія, Канада, Норвегія і Великобританія є одними з найбільших контрибуторів фінансової, військово-технічної, гуманітарної та експертної допомоги Україні, тому відсутність українських послів у цих країнах щонайменше є проявом неповагою до їхніх урядів", - каже Денисюк.

Якщо говорити про Швейцарію, то вона відіграє ключову роль у поверненні вкрадених режимом Януковича грошей, тож присутність у Берні українського посла є критично важливою, переконаний аналітик групи Geostrategy. Білорусь, столиця якої стала міжнародним майданчиком для вироблення шляхів мирного врегулювання на Сході України, також залишається поки що без посла. Куба та Іран сьогодні стрімко перетворюються на "центр великої геополітичної гри, яка, хоча й опосередковано, проте доволі відчутно зачіпає українські інтереси", а українські посольства у столицях цих країн не мають керівників, нагадує Денисюк. "Недооцінювання ролі послів у просуванні державних інтересів у світі може обернутися проти українського керівництва і зрештою підірве національну безпеку держави", - переконаний Денисюк.

Запит DW до міністерства закордонних справ України залишився без відповіді.