Аналіз корупції
16 жовтня 2012 р.
Не лише країни Східної Європи, Азії чи Африки потерпають від корупції. Явище набуло серйозних масштабів й в Італії, яку традиційно вважають благополучною країною. Втім, як раз у сфері корупції в Італії не все гаразд.
Саме тому італійська влада ґрунтовно взялася за підрахунок обсягів корупції в країні, випустивши 400-сторінковий аналіз впливу цього явища на економіку. Журналісти вже назвали цю працю «книгою мрій», адже в ній змальовується, якою була б Італія, якби її не душила корупція. Точніше, переконаний прем'єр Маріо Монті, якою вона стане. Він визначив боротьбу з корупцією одним з пріоритетних завдань свого уряду нарівні з боротьбою з ухилянням від сплати податків. «Корупційні процеси підривають довіру до ринку, відлякують інвесторів та шкодять конкурентоспроможності», - наголошує глава уряду.
За новими підрахунками, через корупцію великі та середні підприємства в Італії втрачають 25 відсотків економічного зростання, тоді як малі – до 40 відсотків. До того ж, зазначається у звіті, до прямих збитків у 60 мільярдів євро на рік слід додати ще й непряму шкоду від корупції. Вона – у затримках та тяганині в обробці адміністративних справ, у поганому функціонуванні цивільних інститутів тощо.
А у такий спосіб загальна шкода, особливо у масштабних державних проектах, може сягати до 40 відсотків їхньої вартості, підкреслюють автори аналізу. Згідно з даними Transparency International, за рівнем корумпованості Італія 2011-го року посіла 69-те місце у світі, нарівні з Ганою та Македонією.
Скепсис італійців
Високий рівень корупції не є новиною для італійців. Згідно з опитуванням, проведеного у межах урядового аналізу ситуації з корупцією, громадяни заявили, що корупцію у політичних партіях оцінюють у 4,4 бали за п'ятибальною шкалою, у парламенті – 4 бали, по 3,7 – у секторі приватних послуг та держадміністрацій. Крім того, 64 відсотки опитаних вважають, що «урядові методи боротьби з корупцією є неефективними».
Водночас 400-сторінкова праця уряду Монті пропонує й рецепти вирішення проблеми. Наприклад, у системі охорони здоров'я пропонують зміну процедури призначення керівників медзакладів і відмову від так званих «вічних» призначень. А у системі надання держзамовлень підприємства планують перевіряти за допомогою перехресних контролів.