1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Топ-заробітки депутатів Бундестагу

Сабріна Пабст
8 серпня 2017 р.

Кожен четвертий депутат Бундестагу підробляє паралельно до роботи в німецькому парламенті. Скільки отримують лідери рейтингу та чи загрожує такий підробіток незалежності Бундестагу?

https://p.dw.com/p/2hpkL
Засідання німецького Бундестагу
Засідання німецького БундестагуФото: picture-alliance/dpa/K. Nietfeld

Більшість депутатів Бундестагу не отримують іншого крім зарплати доходу, який би перевищував тисячу євро на місяць і 10 тисяч євро на рік. Саме таким є поріг, вище якого німецькі парламентарі мають звітувати про ці доходи. Але кожен четвертий депутат - 178 із загалом 630 парламентарів - має більші від цієї межі додаткові заробітки.

Ті, хто заробляє найбільше є, наприклад, членами наглядових рад концернів або додатково до основної депутатської роботи працюють юристами чи мають сільськогосподарське підприємство. За таку відмінну від парламентської діяльності роботу вони отримали за період з початку роботи нинішнього скликання 2013 року від 26,5 до 48,7 мільйона євро, ідеться в новому дослідженні фонду Отто Бреннера у співпраці з ініціативою abgeordnetenwatch.de. Очільники цього рейтингу заробляють свої гроші на цукровому буряку, свинарстві та біогазі.

Депутати Бундестагу, які отримали найвищий додатковий дохід за період з 1 листопада 2013 року по 30 червня 2017 року
Депутати Бундестагу, які отримали найвищий додатковий дохід за період з 1 листопада 2013 року по 30 червня 2017 року. Межі заробітку у євро

"Несерйозний рейтинг" і "сваволя"

Парламентарій і фермер Йозеф Ріф (Josef Rief), представник Християнсько-демократичного союзу (ХДС) з Верхньої Швабії, почувається дискредитованим через публікацію на сайті abgeordnetenwatch.de. Депутати Бундестагу зобов'язані оприлюднювати інформацію про оборот (що і стало основою проведеного дослідження), але не реальний прибуток з урахуванням усіх виробничих витрат. Після вирахування усіх витрат прибуток Ріфа, одержавний від свинарства й обробляння 50 гектарів землі, який оцінили у межах 686 тисяч - 1,1 мільйона євро, є значно нижчим. "Мій найбільший прибуток, який я одержав з часу проходження до Бундестагу у 2009 році, був 11 тисяч євро на рік", - розповів Ріф у інтерв'ю DW. А 2015 року у нього навіть були втрати обсягом 15 тисяч євро, оскільки ціни на зерно та свиней були низькими. "Це складення списку є зовсім несерйозним, це сваволя", - вважає Ріф.

Фермер, котрий має фахову освіту у цій галузі, упродовж тридцяти років сам керував своїм підприємством. Після обрання до Бундестагу він найняв менеджера на свою ферму. "Я не можу відмовитися від своєї ферми, оскільки мої діти ще малі. Я міг би її продати чи здати в оренду, але тоді моя незалежність буде втрачена", - пояснює він. Адже якщо його партія не висуне його на чергових виборах або якщо його не оберуть до Бундестагу, тоді він знову зможе повернутися до своєї ферми.

"Ніхто не може очікувати, що я відмовлюся від свого підприємства, оскільки я пішов у політику", - каже представник ХДС Ганс-Ґеорґ фон дер Марвіц (Hans-Georg von der Marwitz). Він також у вільний від депутатської роботи час керує сімейним підприємством. Фермер і парламентарій з Бранденбургу почувається поставленим у невигідне становище у порівнянні з іншими депутатами. Адже у разі підробітку виступами з доповідями, наданням консультацій чи роботі у наглядових радах або правлінні компаній, немає багатьох відрахувань, зокрема і витрат на персонал.

Нові правила для більшої транспарентності

Закид у непрозорості супроводжує депутатів Бундестагу вже багато років поспіль. Широкого розголосу під час попередньої виборчої кампанії до Бундестагу набув випадок з тодішнім кандидатом у канцлери від Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) Пеером Штайнбрюком (Peer Steinbrück).Протягом каденції з 2009 по 2013 рік він, за даними ЗМІ, крім гонорарів за промови та лекції обсягом близько 1,25 мільйона євро, мав і інші прибутки на кшталт книжкових гонорарів на суму понад півмільйона євро і більше 110 тисяч євро винагороди за роботу в наглядовій раді металургійного концерну Thyssen Krupp.

Внаслідок цього та інших випадків Бундестаг запровадив 2013 року модернізовану систему розкриття інформації депутатами про себе, яку використали для підготовки свого рейтингу фонд Отто Бреннера та ініціатива abgeordnetenwatch.de. Депутати повинні надавати інформацію про свої надходження не у вигляді чіткої суми, а відповідно до десятьох рівнів. Найнижчий охоплює надходження від 1000 до 3500 євро, найвищий - заробітки, які перевищують 250 тисяч євро.

Ґреґор Гакмак - співзасновник ініціативи abgeordnetenwatch.de
Ґреґор Гакмак - співзасновник ініціативи abgeordnetenwatch.deФото: Heiner Kiesel

Пікантним, з точки зору авторів дослідження, є те, що і Йозеф Ріф, і Ганс-Ґеорґ фон дер Марвіц є членами комітету з харчування та сільського господарства. Для співзасновника та директора abgeordnetenwatch.de Ґреґора Гакмака (Gregor Hackmack) це поєднання має присмак. "Проблема, коли депутати, які самі мають сільськогосподарські підприємства, сидять у комітеті з питань сільського господарства та ухвалюють рішення про субсидії, від яких мають вигоду і їхні власні підприємства", - сказав він в інтерв'ю DW. Таким чином виникає конфлікт інтересів.

Лобізм у залі засідань?

Додаткові прибутки були і залишаються проблемою привілейованої меншості. Ті, хто згідно з дослідженням, заробляють найбільше, за винятком Пеера Штайнбрюка, всі походять з лав фракції ХДС/ХСС - ця тенденція триває роками.

Теза, що мандат приносить нові підробітки та нові надходження у деяких випадках підтверджується. Особливо стосовно депутатів СДПН помітно наприкінці роботи скликання Бундестагу, що у них стало більше додаткових надходжень, ніж було на початку. "Якщо ті, хто має мандати, наприкінці своєї роботи у Бундестазі мають більше прибутків, це означає, що додалися зв'язки, з якими вони раніше не мали справи", - каже Гакмак і робить висновок: "Вони отримали додаткову роботу, оскільки вони є депутатами".

Цю тенденцію керівники дослідження змогли розпізнати тільки після зміни правил про надання інформації депутатами про себе 2013 року. "Прозорість не призвела до того, що депутати обмежили свої підробітки", - резюмує Гакмак. "Але ми знаємо точніше, ніж у минулому, що це велика проблема і що потрібно щось робити", - зазначає він і додає, що підробітки та додаткові прибутки німецьких депутатів давно могли б ретельніше контролюватися, і нарешті повинні суворіше регулюватися.

Чому німецькі депутати не наживаються на парламентській діяльності (04.04.2017)

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою