1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Східноєвропейські студії на науковому ландшафті ФРН

Микита Жолквер | Ольга Войтович
19 січня 2017 р.

У столиці ФРН відкрився Центр східноєвропейських та міжнародних досліджень, який коштує бюджету МЗС Німеччини 2,5 мільйона євро на рік. Чим він опікуватиметься та які має цілі, дізнавалася DW.

https://p.dw.com/p/2Vyap
Фото: DW/N. Jolkver

У Берліні розпочав роботу новий науково-дослідницький інститут - Центр східноєвропейських та міжнародних досліджень (Zentrum für Osteuropa- und internationale Studien, ZOiS). Інститут створено з ініціативи правлячих у Німеччині партій, фінансується він з бюджету МЗС ФРН, а це 2,5 мільйона євро на рік. Про завдання та цілі установи розповіла науковий директор ZOiS, професорка Ґвендолін Зассе, а також представила журналістам співробітниць інституту (у штаті за винятком керівника справами лише жінки, - Ред.) і ознайомила з темами перших наукових досліджень.

Де починається та закінчується Східна Європа?

Коли у грудні 2013 року німецькі консерватори та соціал-демократи розробляли свою програму дій, вони вирішили, як це записано у їхній коаліційній угоді, поставити вивчення Росії та країн Східної Європи на "солідну основу" та закріпити "науково-аналітичну експертизу цього регіону".

Ґвендолін Зассе
Ґвендолін ЗассеФото: ZOiS/David Ausserhofer

Імовірно, цей намір так і лишився би нереалізованим, якби не події в Україні у 2014 році. Після них, за словами Ґвендолін Зассе, у німецьких політичних колах збільшилося розуміння важливості фундаментальних досліджень країн Східної Європи.

Саме ж поняття "Східна Європа" в інституті розуміють широко та чітко не визначають. Головним чином, це країни пострадянського простору, включно з Центральною Азією та Балтією. Але об’єктом наукового інтересу цілком можуть стати також Польща, Чехія або навіть сама Німеччина. Зокрема, російські німці, що живуть у ФРН, які привернули до себе увагу у зв’язку історією з "дівчинкою  Лізою". Один з наукових проектів ZOiS так і називається: "Східна Європа у нас: транснаціональні сплетення східноєвропейських мігрантів у Берліні".

Опитування на Донбасі і в Криму

Наукова директорка інституту Ґвендолін Зассе спеціалізується здебільшого на Україні. Один з її наукових проектів пов’язаний з вивченням розстановки політичних сил в українських регіонах (зокрема, у Дніпрі, Харкові і Одесі) та їхнього впливу на центральну владу. Інший - стосується впливу війни, анексії Криму та втечі з окупованих сепаратистами районів Донбасу на політичну самосвідомість українців, для яких ці проблеми стали актуальними.

За офіційними оцінками, кількість українських біженців з районів, де велися бойові дії, сягає щонайменше 2,5 мільйона людей. Мета дослідження - по-перше, з’ясувати, хто ці люди, який їхній політичний та демографічний профіль. По-друге, отримати шляхом цільових опитувань на Донбасі, включно з так званими "ДНР" та "ЛНР", а також в Криму, уявлення про їхнє реальне життя.

На підконтрольних сепаратистам територіях, як розповіла Ґвендолін Зассе, опитування проводилося телефоном, в Криму - за допомогою британської агенції, що спеціалізується на соціологічних дослідженнях у "складних" країнах і має партнерів як в Україні, так і в Росії.

Російська мова як soft power

ZOiS займатиметься і вивченням російської мови, як одного з інструментів Росії. Опікуватиметься цією темою Ніна Фрісс, яка вивчала політологію та славістику в університетах Гейдельберга, Санкт-Петербурга і Потсдама, а у 2015 році захистила кандидатську дисертацію, присвячену сьогоднішньому ставленню до сталінських репресій. В інституті ZOiS у неї зовсім інша тема: "Література та влада на пострадянському просторі".

Ніна Фріс
Ніна ФрісФото: ZOiS/David Ausserhofer

Фрісс має намір з’ясувати, яку роль відіграє література російською мовою, зокрема, у Вірменії, Казахстані, Білорусі або Україні, а також Латвії з її найбільшою серед усіх країн Балтії російськомовною меншістю. У центрі уваги дослідниці - не літературний імпорт з Росії, а тексти, написані російською мовою за її межами.

"Я хочу зрозуміти, - каже Ніна Фрісс, - чому через 25 років після розпаду Радянського Союзу в країнах, де російська не є основною мовою, і надалі виходить література російською мовою, дізнатися, що це за література, наскільки вона продовжує радянські традиції".

Результатом цього дослідження має стати відповідь на питання, "чи не є російськомовна література інструментом, який цілеспрямовано застосовує Росія в межах її нової стратегії soft power (м'якої сили)". Для цього Фрісс, зокрема, збирається проаналізувати, кому і за що дають щорічну "Російську премію" Єльцин Центру - за найкращий текст російською мовою, написаний не в Росії.

Загалом у штаті нового інституту 16 співробітників. Відомих у німецьких медіаколах імен серед них немає. Але це справа часу, переконана Зассе. Одне із завдань ZOiS і полягає у тому, як пояснила вона журналістам, щоб виховати нових експертів, аби у пресі не виринали ті самі імена.

Якими засобами Кремль намагається впливати на німецьку політику? (10.01.2017)

Пропустити розділ Більше за темою