Ставангер: нафтова столиця запрошує в гості культуру

Титул „Культурна столиця Європи” існує вже понад 20 років. Спочатку це було одне місто, тепер їх уже три і не тільки з країн-членів Європейського союзу. Наступного року багатство і розмаїття європейської культури демонструватимуть Ліверпуль і Ставангер. Британське місто завдяки „Бітлз” сьогодні знає весь світ. Норвезький Ставангер досі був відомий тим, хто займається нафтовим бізнесом. Тепер місто стане осередком культури.

У історичному центрі Ставангера стоїть собор. Він був збудований ще у ХІІ-му столітті, коли місто на південно-західному узбережжі Норвегії отримало права і стало резиденцією священиків. Собор у Ставангері – другий за розмірами в Норвегії і поступається лише Трондхайму. Його дерев’яне оздоблення традиційно приваблює туристів.

Місто культурних експериментів

Організатори прагнуть показати місто, що постійно міняється і відкрите для нових ідей. Концерти, вистави, галереї – все це відбуватиметься під англомовним гаслом „Open Port“ – „Відкритий порт”. Мері Міллер з Шотландії вже понад два роки готує Ставангер до престижного звання:

„Гаслом „Відкритий порт” ми намагаємося спонукати людей, митців і відвідувачів робити щось таке, чого вони ще ніколи не робили. У нас проходять фантастичні фестивалі. Ми сказали, будь-ласка, робіть щось зовсім нове, запрошуйте митців, з якими ви ще ніколи не працювали. Щодня має бути щось нове, інакше все було б як завжди. Ми не хочемо, щоб потім виникло враження, що норвежці – це приємні люди в товстих светрах, які слухають музику Едварда Гріга. Мені подобається його музика, але ми повинні бути в змозі показати незвичну Норвегію”.

Мері Міллер робить ставку на закордонних митців, які охоче експериментують, намагаються створити щось нове, досі незнане. Водночас вона каже, що і норвезькі митці відіграватимуть визначну роль, в тому числі твори Едварда Гріга, який жив у сусідньому зі Ставангером місті Бергені. У 2007 році норвежці широко відзначили 100 років з дня смерті знаменитого композитора, автора „Пера Ґюнта”.

Гасло „Відкритий порт” має спонукати норвежців відкритися до нового, нових проявів культури. Мері Міллер:

„Наша відмінність від інших культурних столиць Європи полягатиме в тому, що під час кожної пори року буде окремий акцент. Ми запрошуватимемо групи, що працюватимуть тут місяць, виступатимуть, але і співпрацюватимуть з норвезькими митцями. Це буде театральна група з литовського Вільнюса, театр під відкритим небом з Антверпена, чудові танцюристи з Тель-Авіва та ляльковий театр з Південної Африки. Це незвичний театр, ляльки в них людського зросту. Ми плануємо, щоб вони вперше виступили з балетом. Це буде справжня кульмінація”.

Нафта, фіорди й культура

Наплив міжнародної культури в маленькому норвезькому місті – чи не забагато це для звичайних його мешканців? Мері Міллер усвідомлює проблему, але сподівається, що за рік їй вдасться переконати скептиків:

„Звичайно, не всі в захваті. Люди запитують – навіщо це все і що це мені дасть? Але справжні театрали, ті, хто цікавиться культурою, вже в очікуванні. Всі чекають урочистої церемонії відкриття”.

Ставангер з населенням у 120 тисяч людей – четверте за розмірами місто Норвегії. Чимало міжнародних нафтових компаній мають там свої представництва, тому його називають „найменшим мегаполісом у світі”.

У Ставангері розташовано і штаб-квартиру норвезького нафтового гіганта, компанії „Статойл-Гідро”. Основні резерви „чорного золота” поруч – на дні Північного моря за 300 кілометрів від Ставангера. Всім своїм багатством місто завдячує нафтовим покладам, тож не дивно, що в Ставангері є музей нафти. Говорить його директор, політолог Фінн Крог:

„Норвегії і особливо Ставангеру пощастило з нафтою і газом. Це стосується і економіки загалом, і життя кожного. Сьогодні ми замислюємося, як це впливає на глобальне потепління. Але цю дискусію треба вести в глобальному масштабі. Для Ставангера це величезне зростання добробуту, робочі місця і стабільно високий рівень життя.”

Багатство Ставангера видно відразу: ексклюзивні магазини і дорогі ресторани чекають на заможних відвідувачів. Любителі природи можуть помилуватися легендарними норвезькими фіордами. Попри все це, місту бракує людей. За підрахунками властей, Ставангеру потрібні 10 тисяч спеціалістів: не тільки в нафтовій галузі, а й лікарів та медсестер. Тому у Ставангері сподіваються, що дехто з гостей культурної столиці Європи залишиться в місті й після 2008 року.

За матеріалами кореспондентів