Спортсменка: Анне Зауер з Таубербішофсгайма

Хто рано встає, тому Бог дає. Утім, Анне Зауер зовсім не з цієї причини встає щоранку о шостій годині. Юна дівчина з довгим каштановим волоссям і симпатичною посмішкою просто бажає уникнути ранкового стресу.

Її день починається з затишного сніданку разом з мамою і шістнадцятирічним братом. Її мати працює менеджером з продажу, батько – водій-дальнобійник, він буває вдома лише на вихідних. Кожен куточок помешкання родини Зауер просто випромінює затишок. Цим же словом можна схарактеризувати і все село. 18-річна школярка мешкає у маленькому селищі Райнхардзаксен у землі Баден-Вюртемберг, кількість населення якого становить 200 осіб. Тільки віднедавна тут є інтернет-зв'язок. Анне Зауер живе тут змалечку. Вона настільки прив'язана до цієї місцевості, що замість того, аби переїхати до Таубербішофсхайма, де знаходиться її школа, воліє щодня долати 70 кілометрів на авто.

Між школою і професійним спортом

Анне кладе до великої сумки шкільні підручники та спортивну форму, закриває багажник свого синього "Форду" Фієста і вирушає до своєї гімназії. Дорога займає приблизно півгодини. Бішофсхайм – це місто, яке налічує близько 13 тисяч жителів, але це знакова точка у світі фехтування. Місцеве фехтувальне об'єднання відоме у всьому світі, саме звідси походить чимало олімпійських чемпіонів у цьому виді спорту. У класі Анне Зауер є й інші підлітки, котрі «заразилися» фехтуванням. Анне для себе твердо вирішила: коли вона буде студенткою, обов'язково продовжуватиме активно займатися фехтуванням.

Олімпійська база - другий дім

О 13 годині її однокласники розходяться по домівках. Анне Зауер йде до олімпійської бази. Там вона не лише тренується, а й також вчиться. Однак перед тим, як взятися за виконання домашнього завдання, вона обідає разом зі своєю подружкою у їдальні. У меню закладу - розрахована на спортсменів їжа і багато різних салатів. Анне не дотримується дієти. Вона навіть не відмовляє собі у шоколаді. Водночас вона дуже багато тренується. Навіть у неділю, коли тренувань немає, дівчина охоче грає у футбол.

Якщо в Анне виникають труднощі з домашніми завданнями, вона може звернутися до вчительки, котра там працює. Зауер залюбки використовує цю підтримку олімпійської бази, коли має в цьому потребу. Дівчина не соромиться ставити запитання.

Важко, але чесно

О 15 годині починається тренування. Спочатку заняття з особистим тренером, масаж, раз на тиждень зустріч із психологом. «Фехтувальник повинен бути в формі – психічно і фізично, аби досягати гарного результату», - каже Анне Зауер. Після двохгодинних групових тренувань настає час для легкої вечері. О 17 годині Анне Зауер бере собі бутерброд. Потім можна продовжити тренування. Фехтувальник має рухатися легко і швидко. Постава, кроки, концентрація – все має бути під контролем. Коли Анне та інші дівчата сходяться у двобої, все відбувається, як на змаганнях, без жодних поблажок.

Час додому

Все, що Анне Зауер потрібно після такого дня – це відпочинок. О 21 годині дівчина повертається додому. Мати і брат її вже чекають, разом з ними вірний різеншнауцер Міа. За вечерею на кухні родина обмінюється своїми розповідями про те, що сьогодні трапилося. І Анне завжди є, що розказати. Крім того, тепер їй можна спокійно поласувати шоколадом.

Автор: Ярданка Йорданова / Наталія Неділько

Редактор: Роман Гончаренко