Боротьба за громадянство

Колишня вчителька Ілона Тамаш, яку місцеві називають "Тітонька Ілонка", ніколи не покидала місцевості, де народилася. Попри це за своє довге життя вона мешкала в п'яти країнах і сім разів змінювала громадянство. Жінка народилася в 1912 році в селі Варгеде королівства Угорщина. Село розташоване в регіоні Гемера, який протягом останніх ста років входив до складу то Угорщини, то Чехословаччини, а нині - до Словаччини.

Для "тітоньки Ілонки" її угорська ідентичність завжди була дуже важливою, тож нещодавно жінка вирішила отримати другий паспорт. Завдяки закону, який із 2010 року дозволяє етнічним угорцям із інших країн отримувати угорське громадянство, їй це вдалося - якраз незадовго до 100-річного ювілею.

Сподівання на допомогу Європейського суду

Але у грудні 2011 року жінка отримала листа від поліції міста Рімавська Собота, де проживає, з вимогою здати словацький паспорт і посвідчення особи, оскільки її викреслили з реєстру словацьких громадян. Ілона Тамаш була розгублена й розгнівана. Відтоді вона бореться за повернення свого словацького громадянства. Довелося звернутися навіть до Європейського суду з прав людини. "Я не хочу залишати свій рідний край. Я завжди мала дві ідентичності - угорську та словацьку, - і хочу бути громадянкою обох держав", - пояснює жінка.

Ілона Тамаш страждає від наслідків словацького закону, який вважають беззмістовним не лише представники нацменшин, а й чимало словаків. Зміни до законодавства, ухвалені 2010 року парламентом Словаччини, передбачають, що власники словацьких паспортів, які водночас мають громадянство інших держав, автоматично втрачатимуть словацьке громадянство. Ті, хто приховують другий паспорт, платитимуть три тисячі євро штрафу. Донині відомо про майже 500 випадків позбавлення словацького громадянства.

Порушення конституції

Тема нацменшин і досі, через двадцять років після утворення Словаччини, є доволі суперечливою. Близько десяти відсотків населення країни - угорці, які компактно проживають на півдні держави уздовж кордону з Угорщиною. Закон, який забороняє подвійне громадянство, було спрямовано в першу чергу проти угорської меншини. Це була символічна відповідь Братислави на те, що Угорщина видає з 2010 року паспорти етнічним угорцям, які мешкають за кордоном. Чимало словацьких політиків досі часто закидають майже 460 тисячам угорців те, що вони - "п'ята колона" Будапешта.

"Демократична країна не повинна боятися того, що маленька частина її населення має додаткове громадянство", - каже Бела Буґар, засновник партії "Міст", яка представляє інтереси угорської меншини в парламенті Словаччини. Буґар посилається на словацьку конституцію, яка категорично забороняє позбавляти громадянства. "Тому ми подали позов проти цього закону до Конституційного суду і чекаємо на його рішення", - каже політик.

На рішення суду чекають уже півтора року, а тим часом навколо суперечливого закону спалахнули нові дебати на європейському рівні. Проблему хоче розглянути і Європейський парламент. Водночас словацький парламент раніше відхилив поправки щодо уможливлення подвійного громадянства.

І все це при тому, що словакам, які мешкають за кордоном, Словаччина з 1997 року пропонує своє громадянство, зауважує Йожеф Берени, очільник Партії угорської коаліції (MKP). Таким чином, на його думку, порушується принцип правової рівності.

Дали медаль за заслуги, а потім відібрали паспорт

Етнічна угорка Ілона Тамаш за своє життя багато зробила для Словаччини, навчаючи цілі покоління дітей у школі. За свою вчительську роботу вона отримувала численні відзнаки, серед яких - Золота медаль за заслуги перед державою у 2006 році. Жінка вважає абсурдним те, що держава, яка так високо оцінила її роботу, зараз відбирає в неї громадянство.

"Одного разу я вже була без громадянства в 1945-1948 роках і мусила важко боротися за чехословацький паспорт. Зараз я у власній батьківщині, де прожила все життя і платила податки, знову мовби не людина. Це сором", - нарікає жінка. Вона дедалі частіше буває в Угорщині у своєї старшої дочки й чекає на рішення Європейського суду з прав людини щодо її випадку.