1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Пігулкова мафія: вигідніше за кокаїн...

Ганна Філіпп 11 жовтня 2008 р.

„На обох упакуваннях кирилицею написано „но-шпа”. На перший погляд, вони нічим не відрізняються. Інструкції до ліків теж схожі, наче дві краплі води.

https://p.dw.com/p/FY3L
Фото: Bilderbox

Хіба що на одній із картонних коробочок дрібний напис збоку трохи вицвів. Це й викликало недовіру експертів Sanofi-Aventis. Призначені для російського ринку медикаменти відправили на перевірку в Тур, до центральної лабораторії. І справді, в підозрілому упакуванні містився не спазмолітичний засіб, а підробка.”

Обладнана найсучаснішим устаткуванням спеціальна лабораторія, про яку йдеться в статті Frankfurter Allgemeine Zeitung, розпочала працювати місяць тому. На її урочистому відкритті президент Sanofi-Aventis, третьої в світі за величиною фармацевтичної компанії, заявив: „Ми надто довго недооцінювали проблему фальсифікації лікарських засобів. Те, що колись було кустарництвом, сьогодні перетворилося на повномасштабне виробництво.” Лише торік було виявлено понад два з половиною мільйона доз сфальсифікованих лікарських препаратів, начебто вироблених на підприємствах Sanofi-Aventis. Тепер у новій лабораторії розробляють методи для швидкої експертизи підробок, а також вносять зразки їх до електронної картотеки. У сподіванні, що це полегшить роботу поліції та митних служб. „Відрізнити оригінальну пігулку чи ампулу від копії, яка може становити загрозу для життя, іноді дуже складно навіть хімікам, - каже професор кафедри фармакології Боннського університету Гаральд Швайм. - Зате підробляти такий товар набагато простіше, ніж кросівки „Адидас” чи годинники „Ролекс”:

„У звичайній майстерні на подвір’ї встановлюють машину для наповнення капсул. Уже вживана, вона коштує всього кілька сотень євро. Особливих навичок для цієї роботи не треба. За день можна спокійно виготовляти три-чотири тисячі капсул. Не проблема придбати й дешеве обладнання для пресування пігулок. Інвестиції - мінімальні, а прибуток світить величезний, якщо підроблювати „правильні” препарати, на які є попит.”

Експерти наводять такі дані: на кілограмі пігулок, що імітують засіб від імпотенції „Віагра”, сьогодні можна заробити до 90 тисяч євро. Кілограм кокаїну коштує на чорному ринкові „всього” 65 тисяч, героїну – 50. Дуже вигідно фальсифікувати й засіб від анемії Procrit, бо офіційна ціна однієї-єдиної ін’єкції - 500 доларів. В африканських країнах, де, за оцінками ВООЗ, опиняється більше половини всіх підроблених ліків, тактика змінюється. Там мільйони людей прагнуть вилікуватися від малярії, СНІД-у, туберкульозу якомога дешевшими препаратами. Гаральд Швайм:

„У „третьому світі”, особливо в Африці та в Південній Америці, поширені, так звані, „аптеки під кущем”. Зрозуміло, що коли ліки продають де завгодно, й хто завгодно, контроль з боку держави практично відсутній. А населенню, яке не вміє читати, байдуже, що на підробленому нашвидкуруч упакуванні одне слово написано англійською, а друге німецькою. Головне, що імпортні пігулки чи вакцина, на які покладають останні сподівання, по кишені...”

У найліпшому випадкові допоможе ефект плацебо. Нерідко такі препарати не містять нічого крім тальку або крейди, а якщо в них і наявні активні компоненти, то або не ті, або в замалій концентрації. Довести, що хтось помер не від хвороби, а від ліків, які проти неї не діяли, мало реально й у розвинених країнах.

Із п’ятисот підприємств із найвищим у світі річним обігом, перші десять місць упевнено посідають фармацевтичні концерни. Пігулкова мафія відрізає від цього принадного пирога дедалі більші шматки. 2005-го сума обігу від реалізації її виробів становила сім з половиною мільярдів доларів. 2010-го, побоюються експерти Всесвітньої організації охорони здоров’я, цей показних зросте в 10 разів – до 75 мільярдів. Не в останню чергу завдяки тому, що в темного бізнесу з’явився зручний напівлегальний шлях поширення своєї продукції - Інтернет-аптеки. Згідно з доповіддю Європейської спілки з доступу до безпечних медикаментів, понад 60 відсотків ліків, що їх продають онлайн, є підробкою або не відповідають стандартам. Звертають увагу фахівці й на те, що останнім часом у Східній Європі стрімко зростає кількість підпільних виробництв. „Відомі випадки, - каже професор Гаральд Швайм, - коли до такої діяльності вдаються самі фармацевтичні концерни, за відсутності державних замовлень”:

„Уявіть собі: ви – керівник невеличкої фірми. 50 ваших працівників сидять без роботи й очікують звільнення з дня на день. Раптом до вас у кабінет заходять троє чоловіків у костюмах і в кожного в руках – по валізі. В одній міститься діюча речовина, в другій – зразки продукції, в третій - гроші. Відвідувачів цікавить лише, коли можна буде забрати готові пігулки...”

Антибіотики та бактерії: останні можуть перемогти...

„За нашими оцінками, щороку в Європі близько чотирьох мільйонів пацієнтів саме в лікарнях заражаються інфекціями. 37 тисяч унаслідок цього помирають. На жаль, загроза підхопити якесь важке захворювання в закладах охорони здоров’я – не така вже мала”, -

каже доктор медичних наук Андреа Аммон, співробітниця розташованого в Стокгольмі Європейського центру профілактики та контролю. Ніде більше ми не контактуємо з такою кількістю різноманітних мікробів, як у лікарнях. І саме тоді, коли наша захисна імунна система вже ослаблена хворобою. Але з навалою бактерій можна досить успішно боротися простими методами й за наявності дисципліни. Якщо у Франції особливо багато пацієнтів додатково заражаються в палатах, то в Нідерландах ризик зведений до мінімуму. Бо спеціальні медичні сестри пильно стежать за дотриманням правил санітарії. Кожен лікар, кожен асистент і кожна медсестра, звичайно, знає, що перед обслуговуванням наступного хворого, обов’язково треба продезінфікувати руки. Але теорія, як завжди, розходиться з практикою. За даними Товариства лікарняної гігієни, у Німеччині медперсонал застосовує засоби дезинфекції в середньому 10 разів на день, а треба було б щонайменше 30. Недостатньо часто замінюють також захисні робочі рукавиці. „Загострює проблему й брак молодшого медичного персоналу в німецьких лікарнях”, - зауважує Мартін Мілке, професор Інституту ім. Роберта Коха:

„Коли мало рук обслуговує багатьох пацієнтів, вірогідність того, що збудники інфекційних хвороб мандруватимуть із палати в палату значно збільшується. До того ж, медсестри ледве встигають упоратися з основною роботою, на необхідну гігієну вони фізично не мають часу.”

Лікарні, де санітарна профілактика стає другорядною справою, - це розплідники не тільки бактерій, а ще й дуже небезпечного різновиду їх – мультирезистентних, тобто, надзвичайно стійких. „У Нідерландах недарма жорстко регламентується застосування антибіотиків, - веде далі Мартін Мілке. - Німецькі лікарі призначають ці препарати набагато частіше й далеко не завжди обґрунтовано”:

„Спостерігається тенденція виписувати антибіотики дуже широкого спектру дії. Ці модні засоби хоч і дозволяють без тривалої детальної діагностики швидко зупинити інфекцію, але водночас сприяють також появі надбактерій, нечутливих до будь-яких ліків.”

Британські науковці попереджають, що сучасна медицина може стати такою ж безсилою проти мультирезистентних збудників, як і до відкриття антибіотиків. Значною мірою цьому сприяє нелегальна торгівля сильнодійними препаратами та Інтернет-аптеки, де ніхто не вимагає показати рецепт.

За матеріалами німецьких ЗМІ