Перспектива: Мюнхен стане містом без «шкідливої» енергії

Швидко перейти на джерела альтернативної енергії, повністю відмовившись від традиційних ТЕС та АЕС, - нелегке завдання для міста з населенням у майже 1,35 мільйона осіб. Тож, для початку йдеться про економічно доступний баланс струму, виробленого за допомогою атомної та теплової енергії, а також енергії сонця, води та геотермальної енергетики з термальних підземних вод.

Утім, до 2025 року ситуація має кардинально змінитися, сподівається обербургомістр Мюнхена Крістіан Уде: «Згідно з нашим планом, 2025 року ми вироблятимемо стільки струму з альтернативних джерел енергії, скільки потребуватимуть усі приватні господарства та підприємства у Мюнхені разом взяті». А це небагато-немало – 7,5 мільярдів кіловатт-годин на рік. За попередніми підрахунками, аби розбудувати систему екологічно чистих джерел енергії, Мюнхену знадобляться інвестиції обсягом близько дев'яти мільярдів євро.

Геотермальна енергетика

Перші кроки вже зроблені. Замість того, щоб свого часу приватизувати міські комунальні підприємства, як це зробили інші німецькі міста, мюнхенська міська влада зробила ставку на розбудову альтернативних джерел енергії й ініціювала низку масштабних проектів. Так, приміром, у містечку Зауерлах неподалік від Мюнхена саме споруджують геотермальну станцію, яка використовує підземні води та джерела, температура яких на глибині 4200 метрів становить 140 градусів Цельсія. Починаючи від жовтня, тут за допомогою найсучаснішої техніки здійснюють бурові роботи для підйому на поверхню «гарячої води», з якої виробляють струм та тепло.

Принцип дії простий: чим глибшою є свердловина, тим вища температура води. У середньому кожні 100 метрів температура зростає на три градуси, тобто на глибині 2800 метрів можна розраховувати на 89 градусів Цельсія – цього достатньо для опалення. Так, з 2004 року геотермальну енергетику у Мюнхені застосовують для опалення виставкового центру Мюнхен-Рім. Для підігрівання опалювальних котлів тут застосовують не звичні горючі речовини, а енергію «матінки-землі». З моменту запуску цієї геотермальної системи вдалося уникнути викиду в атмосферу 34 тисяч тонн діоксиду вуглецю, а це майже десять відсотків річного обсягу викидів транспорту в Мюнхені.

Енергія сонця і вітру

Окрім геотермальної енергетики, у Мюнхені також застосовують струм з трьох гідроелектростанцій на річці Ізар. А ще у місті функціонує одна з найбільших у Європі систем сонячних батарей на дахах шести великих будинків, яка, починаючи з 1997 року, вже виробила понад 10 мільйонів кіловатт-годин струму.

Не забувають у Мюнхені і про енергію сонця та вітру, хоча, як зізнається обербургомістр Уде, умови для їх розробки у регіоні не є оптимальними: «Аби значно просунути вперед розробку альтернативних джерел енергії, а не лише збирати докупи дрібні елементи мозаїки, потрібно йти туди, де наявний величезний потеціал. Якщо йдеться про енергію вітру, то це станції на узбережжі Північного моря, а не в нашому регіоні. Щодо сонячної енергії, то південь Іспанії є більш продуктивним місцем, ніж наші зрошені дощами краї», - каже головний мюнхенець.

Саме тому місто Мюнхен, скориставшись нагодою, не лише придбало п'ять вітрових установок на узбережжі, а й фінансує будівництво великої сонячної станції в Андалузії, яка почне працювати вже 2011 року.

Автор: Даніель Шешкевіч, Тетяна Бондаренко

Редактор: Христина Ніколайчук