Німецькі клуби наймають Facebook-агентів

Дві тисячі фан-груп із загальною кількістю учасників близько 50 тисяч, переважно молодих людей. Таким представництвом у соціальних мережах в інтернеті може похвалитися один-єдиний футбольний клуб – мюнхенська "Баварія", передає німецький журнал Spiegel слова куратора нових медіа при клубі Штефана Меннеріха. Скільки ж віртуальних представництв нараховує нині вся європейська футбольна братія – невідомо. Зрозуміло лише одне – групи на Facebook і Twitter уже активно використовуються як серйозний інструмент приваблення клієнтів.

Збільшити відвідуваність офіційних сайтів клубів, а також вміло спрямувати "юзера" до клубних онлайн-магазинів та онлайн-замовлення квитків. Це основні цілі, яких дозволяє досягнути вдале використання фан-груп у соціальних мережах. Успішний приклад бізнесу через соцмережі - веб-представництво англійського клубу "Ліверпуль".

Чим зацікавити користувачів? Експерти кажуть, будуючи "посольства" у віртуальних мережах, треба враховувати індивідуальність кожного юзера. Крім того, він має відчути зиск від участі в певній спільноті. Приміром, доцільно надавати ексклюзивну "залаштункову" інформацію про клуб або дозволяти купувати квитки на матчі до початку офіційного продажу.

Найпопулярніший уболівальник

Та досягнути подібної мети офіційним представництвам футбольних клубів у мережі не так легко. Адже попереду дуже часто виявляються ентузіасти – уболівальники, що організовують такі фан-групи у власне задоволення, не ставлячи перед собою мети отримати з цього якийсь зиск. Як приклад можна навести Райнера Кальмунда – одного з уболівальників німецького клубу "Баєр" із промислового міста Леверкузен. 61-річний фанат, що витрачає на оновлення свого Twitter-акаунта чи не увесь вільний час, наразі уже має понад 35 тисяч читачів – так званих "фоловерів" (від англ. follow - слідувати). Таким чином, наступним етапом мала б бути співпраця клубів із власниками подібних ресурсів, які б могли чи надавати послуги, чи продавати ресурс футбольним магнатам.

В клубах України покладаються на аматорів

Однак в Україні подібна діяльність залишається на рівні ентузіазму вболівальників. Українські футбольні реалії наразі ще не дозволяють оперувати подібними категоріями в бізнесових масштабах, каже керівник української соціальної мережі "Коннект" Сергій Коркін. Мовляв, подібних груп на різних ресурсах, присвячених вітчизняним клубам, чимало. "Але, наскільки я знаю, на портулах "вКонтакте" й "Коннект" вони не є офіційними, а створюються фанатами клубу",- каже Коркін.

Та цікаво, що й в Україні, за словами експерта, аматорські фан-спільноти популярніші за офіційні веб-представництва клубів. "Я шукав офіційну групу "Шахтаря", натомість знаходив лише групи фанатів",- каже він. І хоча, за його словами, говорити про бажання клубів спрямовувати у соціальні мережі конкретні гроші в Україні ще зарано, все ж чекати подібної тенденції варто.

Додаткові витрати, пов‘язані з підтримкою персоналу, що опікується представництвами у соціальних мережах, за інформацією Spiegel, складатимуть щонайменше 42 тисячі доларів на рік. Та прибуток від цього може бути явно більший.

Автор: Данило Білик
Редактор: Захар Бутирський