Німецький політолог: Віктору Ющенку треба тепер довести, що його політична система радикально відрізнятиметься від "системи Кучми"

Пане Отт, які кроки має зробити новий президент, аби домогтися політичного успіху?

По-перше, новому президентові від Кучми дісталася нелегка спадщина. Країна розколота і тепер Ющенкові важливо заручитися підтримкою також жителів східних регіонів. З іншого боку, йому необхідно провести реформи, які не завжди будуть популярними, і цілком імовірно, що чимало прихильників Ющенка можуть розчаруватися ним. Крім того, під час передвиборної боротьби він зробив чимало обіцянок, у тому числі й популістських обіцянок, які тепер необхідно виконувати. По-друге, Віктору Ющенкові потрібно нормалізувати відносини з парламентом, в якому досі він не мав чіткої більшості. Він муситиме вступити в переговори з іншими фракціями та депутатами і спробувати перетягнути їх на свій бік. Це необхідно, оскільки Ющенко навряд чи зможе успішно діяти всупереч волі парламенту. З такою самою проблемою свого часу зіштовхнувся й Кучма. Варто згадати про протистояння між його адміністрацією та Верховною Радою, що частково паралізувало політичну систему і зупинило реформи. І нарешті йдеться про зовнішню політику. Тут новому президентові доведеться докласти багато зусиль для нормалізації відносин з Росією. На мою думку, він буде змушений і надалі зберігати шпагат між Сходом та Заходом, аби не сильно дратувати Москву і водночас зберегти для України європейську перспективу. Крім того, Ющенко ще не представив кандидатуру на посаду прем”єр-міністра. Варто зазначити, що впродовж наступних місяців, а може навіть і років глава уряду відіграватиме дуже важливу роль. Тому для Ющенка важливо, щоб парламент затвердив саме його кандидатуру.

Чи реально новому президентові, який раніше не мав більшості в парламенті, налагодити справді конструктивну співпрацю з Верховною Радою, склад якої залишається старим?

З формальної точки зору – це нереально. Але нам відома українська дійсність. Чимало депутатів не мають власного політичного переконання і кінець-кінцем схиляються до сильнішої сторони. Ющенко може виграти на цьому. Я не виключаю, що тепер в парламенті відбудеться перерозподіл сил на користь нового президента і між адміністрацією нового президента та Верховною Радою вдасться знайти компроміс стосовно спільного кандидата на посаду глави уряду. На мою думку, нині існують непогані шанси щодо налагодження співпраці між президентом та депутатами. Раніше Ющенко продемонстрував себе вмілим тактиком, і його здатність знаходити компроміси може принести йому успіх.

Що, на вашу думку, чекає на представників влади, яка сьогодні доживає свої останні години і на адресу якої неодноразово звучали закиди в скоєнні найрізноманітніших злочинів?

Після Кучми залишилася така політична система, яка нічого не має спільного з демократією. І тепер цю ”кучмівську систему” новий президент повинен поступово розібрати. Під час передвиборної боротьби Ющенко сам називав цю систему ”злочинною”, і я не виключаю певних штрафних санкцій проти окремих представників цієї системи. З іншого боку, він навряд чи вдаватиметься до якихось радикальних заходів і не стригтиме під один гребінець всіх своїх колишніх опонентів. Крім того, слід очікувати, що дехто з них під тиском, а дехто й добровільно перейде на сторону Ющенка. У Донецьку, наприклад, з боку Ріната Ахметова вже зараз можна побачити готовність до діалогу. Якщо новий президент хоче мати спокій в східних регіонах, тоді він повинен шукати компроміс також з місцевою номенклатурою та місцевими олігархами. І швидше за все він це робитиме.

Отже, ви не очікуєте, що після передачі влади новому президентові країною прокотиться хвиля судових процесів, у тому числі й проти Леоніда Кучми?

Я не думаю, що до цього дійде. Все залежить ще від того, які гарантії вдалося отримати Кучмі. До того ж, чимало залежить від парламенту, а не тільки від самого Ющенка. Без згоди парламенту не можна буде й вдаватися до якихось юридичних кроків проти екс-президента. Справа в тому, що чимало членів Верховної Ради теж наживалися завдяки ”кучмівській системі” і якщо ці депутати виступлять за відкриття процесу проти колишнього глави держави, тоді вони зашкодять у першу чергу самі собі.

Як би це парадоксально не звучало, нині переважно саме з табору Віктора Януковича звучать вимоги про ухвалення закону про опозицію. При цьому раніше влада, важливою частиною якої був і колишній прем”єр, намагалася затулити опозиції рота. Чи потрібен Україні такий закон після політичних змін?

Вірогідно Україні все ж таки потрібен закон, який би визначав права та обов”язки опозиції і те, як влада повинна обходитися з опозицією. З одного боку, такий закон допоможе формалізувати відносини між владою та опозицією, з іншого – не можна забувати, що за часів Кучми влада просто ігнорувала чинні закони і не виконувала їх. Тепер нова влада повинна передусім довести, що їй справді можна довіряти. Ющенко та його оточення мають себе представити так, щоб у виборців не виникло враження, що йдеться про продовження старої системи. Вперше після здобуття незалежності жителі України пов”язують такі велики сподівання з новим президентом. Таким чином Ющенко перебуває під потужним тиском виборців і повнен довести, що політична система, яка буде створена за його правління, радикально відрізнятиметься від системи Кучми.

Розмову провів Володимир Медяний