Новий податковий кодекс в Україні: рай чи пекло для бізнесу?

Згідно з урядовим проектом нового Податкового кодексу кількість загальнодержавних податків зменшиться із 29 до 17. Передбачається поетапне зниження ставок податку на прибуток підприємств - з 25% до 20% .При цьому місцева влада отримає право додатково підвищувати ставку податку на 5%, і ці кошти залишатимуться в місцевих бюджетах. Також у планах запровадити податкові канікули для малого бізнесу. Скорочується список видів діяльності, за якими підприємці платитимуть єдиний податок. Всі ці зміни записані у урядовому документі, який депутати мають ухвалити вже до літніх канікул.

Утім був ще й альтернативний варіант податкової реформи, який пропонував депутат від фракції НУ-НС Микола Катеринчук. Він впродовж п’яти років готував разом з підприємцями, науковцями та експертами свій податковий кодекс, який Верховна Рада у вівторок дуже швидко відхилила. Голова парламентського комітету з питань податкової та митної політики, член фракції БЮТ Сергій Терьохін стверджує, що коаліція «розчистила дорогу» для урядового податкового кодексу, аби його ухвалити «без шуму-гаму». Він вважає урядові пропозиції неприйнятними, оскільки вони перекладають податковий тягар з великого бізнесу на малі та середні підприємства.

«Урядовий кодекс орієнтується на підтримку, як правило, великих підприємств і створення країни, де більшість населення не саме зайняте, а є найманими працівниками. Система податку на додану вартість тільки трішки ремонтується і збільшуються фіскальні функції податкової інспекції та податкової міліції», - каже Терьохін.

Економіст: «Податкові канікули – не для України»

Опозиційний депутат наголошує, що у податковому кодексі неодмінно має бути пункт про денонсацію угоди з Кіпром про уникнення подвійного оподаткування, оскільки малих підприємців уряд «задушать» податками, а великий бізнес «тікатиме» через податки на Кіпр.

А от голова Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва Михайло Бродський вважає, що новий Податковий кодекс від уряду Азарова покращить життя бізнесу. Адже ним передбачені зниження ставок податку на прибуток підприємств, зменшення податків, скорочення кількості звітів до податкової та спрощення системи документообігу А головне – розробники проекту податкового кодексу впевнені, що всі їхні нововведення додатково поповнять держбюджет на суму 1,1 мільярди гривень внаслідок зміни системи адміністрування податків, зборів і податкових платежів. Також держбюджет додатково отримає 1,3 мільярди гривень внаслідок змін системи плати за землю, кажуть урядовці.

Голова Всеукраїнської спілки вчених-економістів Олександр Кендюхов сумнівається, що надходжень стане більше, адже в урядовому податковому кодексі не має радикальних новацій, а натомість багато дір, через які можна уникати податків. Передусім Кендюхов критикує запровадження податкових канікул для бізнесу.

«Це не для нашої країни. Якщо буде створена супер-пільгова податкова система для якогось одного виду бізнесу, зокрема для малого, то наш великий бізнес відразу може роздрібнитися. Коли одна комерційна структура належить одній особі, але там маса зареєстрованих приватних підприємців і так йде мінімізація податків. Ця норма консервує те, що є зараз», - каже голова всеукраїнської спілки вчених-економістів.

Касові апарати – всім

Самих же підприємців малого та середнього бізнесу бентежать нові норми про єдиний податок. Платити його зможуть лише одиниці, більшість видів діяльності, які обкладалися єдиним податком, тепер віддаватимуть державі податки як великі промислові об’єкти. Виконувач обов’язки президента Спілки підприємців малих, середніх та приватизованих підприємств В’ячеслав Биковець каже, що попри більше чітко виписані у новому податковому кодексі взаємини між державою та підприємцем, до малих підприємців уряд ставиться дуже жорстко. За його словами, це бізнес більше 2 мільйонів фізичних осіб-підприємців та 300 тисяч юридичних осіб.

«З одного боку, є певне послаблення – податкові канікули до 2015 року суб’єктам господарювання, які мають дохід не більше 300 тисяч гривень. Але це стосується не всіх, як обіцялося у передвиборчій програмі президента Януковича. Оскільки це стосуватиметься тільки фізичних осіб – підприємців, без найманих осіб і ті, які надають побутові послуги: ремонт взуття, техніки, перукарські послуги. Але ж це дуже незначна кількість підприємців», - констатує Биковець.

Він також здивований, як можна буде на практиці втілити в життя норму нового податкового кодексу, що всі, починаючи від консультантів, ріелторів та закінчуючи «бабусею на ринку», повинні мати касові апарати. В’ячеслав Биковець наголошує, що не всі ринки в Україні електрифіковані, і як можна там буде встановити касові апарати у кожній торговій палатці – не зрозуміло.

Уряд розраховує заробити на інтернет-бізнесі

Також новий урядовий кодекс зобов’язує всіх, чий бізнес пов'язаний з інтернетом, платити не єдиний податок, а оподатковуватися через загальну систему. За словами чиновників, там компанії збирають надприбутки. Це при тому, що в Україні немає жодного закону про інтернет і його регулювання, і не зрозуміло хто, як і чому його регулюватиме. Підприємці ж., почитавши пропозиції уряду щодо оподаткування вже думають про подвійну бухгалтерію, аби перейти в тінь. Віра Вовчук – власниця кількох інтернет-магазинів та займається рекламою в інтернеті. Вона вже рахує свої збитки. Протягом кількох років підприємець старанно платила єдиний податок та податок на рекламу, та й то, за її словами, ледь вистачало на розвиток бізнесу.

«Для нас це дорого віддавати державі 15%. Більшість таких підприємців як я будуть шукати якість інші варіанти. І всі погоджуються, що ринок фактично перейде в тінь. Всі розраховуватимуться «чорною» готівкою і звичайно будуть уникати цих податків.

Якщо депутати у четвер розглянуть проект податкового кодексу уряд Азарова, то вже 9 липня він має бути ухвалений остаточно. Цього вимагає від депутатів і урядовців президент.

Автор: Лілія Гришко

Редактор: Роман Гончаренко