1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Новий закон про податки в Україні пробудив "сплячі" ФОПи

28 грудня 2016 р.

З 1 січня окремі категорії фізичних осіб-підприємців в Україні зобов'язали сплачувати сотні гривень, навіть якщо вони тимчасово не мають прибутку. Нововведення вже призвело до масової ліквідації так званих ФОПів.

https://p.dw.com/p/2Ux6G
В Київському центрі адмінпослуг "Готово"
В Київському центрі адмінпослуг "Готово"Фото: DW/L. Grishko

"Доводиться закривати ФОП, оскільки з нового року єдиний соцвнесок буде для мене непідйомний", - розповідає в очікуванні своєї черги у Київському центрі адмінпослуг молода жінка-флорист Анжела Бернадська.  Вона не планувала згортати діяльність фізичної особи-підприємця (ФОП), утім нові податкові ініціативи уряду змусили її, як і тисячі інших по всій Україні, терміново переглянути свої плани.

Одне слово – багато змін

6 грудня Верховна Рада України проголосувала, а 27 грудня президент підписав ініційовані урядом зміни до Податкового кодексу та, зокрема, до закону "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ)". Зміна у законі словосполучення "має право самостійно" на слово "зобов’язаний" істотно змінила правила ведення бізнесу для малих підприємців. Вже з 1 січня 2017 року всі фізособи-підприємці, навіть ті, які не одержують доходу (так звані "сплячі" ФОПи), повинні будуть платити єдиний соціальний внесок. Досі його сплачували лише ті, хто заробляв своєю підприємницькою діяльністю. У кого ж тимчасова пауза у роботі – здавав нульові податкові декларації та податків не сплачував.

Окрім цього через збільшення у держбюджеті мінімальної зарплати до 3200 гривень, збільшиться й розмір єдиного соціального внеску - замість трьохсот гривень підприємці щомісячно платитимуть 704 гривні. "Після ухвалення цієї норми до нас звертається надзвичайно велика кількість людей. За день ми обслуговуємо більше сотні підприємців, які хочуть закрити до нового року свою підприємницьку діяльність",- пояснює керівниця офісу київського документ-сервісу "Готово" Ганна Кузнєцова. Тут жителям Києва та області надаються різноманітні адміністративні послуги, зокрема працюють держреєстратори, які вносять зміни до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців. "У нас кілька реєстраторів, але через шалені черги вони не справляються. Зараз термінове навчання проходять ще кілька людей", - каже Кузнєцова. 

Сотні підприємців стали в чергу на ліквідацію своїх ФОПів
Сотні підприємців стали в чергу на ліквідацію своїх ФОПівФото: DW/L. Grishko

Послуга із закриття підприємницької діяльності безкоштовна. Та більшість людей "на нервах", адже часу на закриття власної справи обмаль - за кілька днів до закінчення року потрібно узгодити всі фінансової зобов’язання перед податківцями. "Погано, що в Україні правила ведення бізнесу змінюються зі сьогодні на завтра. Це не додає довіри бізнесу до держави та всіх її нововведень",- констатує керівник київського незалежного аналітичного центру "Офіс ефективного регулювання" Олексій Гончарук.

Перехід у тінь?

Ліквідовуються в основному ті, хто працював за загальною системою оподаткування і сплачував податки лише тоді, коли заробляв."Це люди, які працюють епізодично, сезонно, чи коли є замовлення, чи тимчасово призупинили свою підприємницьку діяльність, однак залишилися зареєстрованими",- пояснює старший економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Володимир Дубровський. Він не бачить логіки в тому, що держава обкладає податком цих підприємців навіть у період, коли вони не ведуть діяльність і не отримують доходів. "Людина мусить сплачувати податок за те, що лише зареєструвалася підприємцем. Це не конструктивно. Вони позакривають свої ФОП, але ж не припинять діяльності, а просто перейдуть в тінь", - розмірковує Дубровський і додає, що вважає цю ініціативу недалекоглядною і спрямованою проти середнього класу.

Після голосування в парламенті експерти коаліції громадських організацій Реанімаційного пакету реформ зверталися із закликом до президента України заветувати закон, оскільки його реалізація, як прогнозують в організації, призведе до масового припинення діяльності ФОПів та погіршення умов для тих, хто веде підприємницьку діяльність. Однак документ вже підписано."Для тих, хто працює за спрощеною системою оподаткування, збільшення єдиного соціального внеску хоча б можна зрозуміти, оскільки вони мають податкові пільги. Ті ж, хто працює за загальною системою пільг не мають, віддають державі частку з доходу і тепер будуть змушені ще й сплачувати податок, коли не заробляють. Це податок з нічого", - наголошує головний експерт групи з економічного розвитку Реанімаційного пакету реформ Гліб Вишлінський.

"Заплати й виходь на пенсію"

В уряді наполягають, що реалізація закону принесе у бюджет додатково 2,5 мільярди гривень та дозволить "вивести з тіні" реальні заробітки підприємців. З цього податку поповнюється Пенсійний фонд - запорука того, що самозайняті особи отримуватимуть у майбутньому пенсії.  На думку урядовців, підприємці це мають усвідомлювати і подбати про свою пенсію заздалегідь. "Із січня 2017 року мінімальна заробітна плата зросла до 3200 гривень. Єдиний соціальний внесок становитиме 704 гривні щомісяця. За 120 місяців вийде близько 84 тисяч 480 гривень. Заплати – й виходь на пенсію у 60 років", - заявив міністр соціальної політики Андрій Рева, слова якого цитує прес-служба відомства.

На його думку, в країні повинен бути дотриманий своєрідний "контракт поколінь": я живу, плачу, утримую пенсіонерів і очікую, що коли я вийду на пенсію, наступне покоління буде утримувати мене – платити внески у Пенсійний фонд. За інформацією міністерства соцполітики, нині в Україні із 26 мільйонів працездатного населення офіційно працює лише 16 мільйонів, а внески платять тільки 10 мільйонів працевлаштованих. "І вийде так, що всі ці, котрі зараз не платять, просто збільшать собі пенсійний вік", - застерігає Андрій Рева.

Анжелу Бернадську аргументи міністра не переконали. Вона усвідомлює, що не сплачуючи єдиний соціальний внесок відтерміновує свій вихід на пенсію. Однак про це жінка поки не хоче думати. "Пенсія ще далеко. А платити треба вже з першого січня. Я в декреті. У мене немає доходів від ФОП, то з чого я їх платитиму?", - запитує жінка і рішуче простягає держреєстратору документи на закриття своєї підприємницької діяльності.

Німецькі підприємці в Києві: криза минає, але проблеми залишаються (10.10.2016)