1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

(Не)скасована депутатська недоторканність

Максим Сидоржевський
31 жовтня 2019 р.

Швидко зробивши перший крок для зняття недоторканності з депутатів, Верховна Рада поки що на цьому зупинилася. Норми щодо привілейованого статусу народних обранців і надалі залишаються у чинному законодавстві.

https://p.dw.com/p/3SGfq
Депутати у Верховній Раді України
Депутати українського парламенту не квапляться остаточно скасовувати недоторканністьФото: picture-alliance/Photoshot

Скасування депутатської недоторканності було однією з ключових обіцянок нинішньої української влади та стало одним з перших питань, розглянутих новою Верховною Радою дев'ятого скликання. 3 вересня, у перший день роботи парламенту, були ухвалені зміни до конституції щодо скасування недоторканності, і 11 вересня президент України Володимир Зеленський підписав цей закон.

Документ, який має набути чинності з 1 січня 2020 року, передбачає внесення змін до статті 80-ї Конституції України. Зі статті було вилучено два пункти: про те, що депутатам гарантується депутатська недоторканність і що вони без згоди Верховної Ради не можуть бути притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані.

Недоторканність в інших законах

Утім, крапка у цій історії ще не поставлена. Чинний закон "Про статус народного депутата України", як і раніше, передбачає депутатську недоторканність. "Народному депутату гарантується депутатська недоторканність на весь строк здійснення депутатських повноважень. Народний депутат не може бути без згоди Верховної Ради України притягнутий до кримінальної відповідальності, затриманий чи заарештований", - йдеться у частині першій 27-ї статті цього закону.

Норма про те, що притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт депутата може відбутися лише після надання на це згоди парламенту, міститься також у законі про регламент Верховної Ради та у Кримінальному процесуальному кодексі України. Без згоди парламенту неможливо також розпочати будь-які процесуальні дії щодо депутатів.

"Комплексний" законопроєкт

Внести відповідні зміни до цих трьох нормативних документів покликаний законопроєкт авторства близько 50 депутатів фракції "Слуга народу", зареєстрований у парламенті на початку жовтня за номером 2237. Цей законопроєкт є "комплексною відповіддю і передбачає зміни до усіх трьох законів" у тій частині, яка зараз регулює норму про депутатську недоторканність, повідомила тоді співавторка документу, депутатка від "Слуги народу" Галина Янченко, яка є заступницею голови комітету Ради з питань антикорупційної політики.

Документ передбачає, що рішення про початок розслідування щодо народного депутата ухвалює генеральний прокурор України - він особисто має підтримати клопотання про дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу для депутата, а також проведення щодо нього слідчих дій. Розгляд таких клопотань має здійснюватися слідчим суддею апеляційного суду, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду – слідчим суддею цього суду.

Але, попри те, що Володимир Зеленський надав цьому законопроєкту статус невідкладного, він не зміг отримати підтримку у комітеті Ради з питань правоохоронної діяльності. Як повідомили у Центрі протидії корупції (ЦПК), законопроєкт розглядався під час засідання комітету у середу, 30 жовтня, проте було ухвалене рішення відкласти його розгляд.

Не перша спроба

Це вже не перша невдача чинної влади на шляху урівняння депутатів у правах з пересічними українцями. Ще 19 вересня відбулося скандальне провальне голосування за законопроєкт про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень Кримінального процесуального законодавства (№1009). Цей законопроєкт передбачав, зокрема, внесення змін до закону про статус народного депутата, згідно з якими з санкції генерального прокурора, а не Верховної Ради, як це передбачено нині, будуть можливими обшуки та прослуховування народних депутатів.

Тоді "за" проєкт проголосувало лише 196 народних обранців, після чого його було відправлено на повторне друге читання. Повторний розгляд законопроєкту відбувся 4 жовтня і був вже результативним. Але з нього була вилучена згадка про зміну процедури надання дозволу на прослуховування та проведення інших процесуальних дій щодо народних депутатів.

Коли закони суперечать Конституції

Після цього і з'явився законопроєкт 2237, який пропонує "комплексно" вирішити проблему. Провал із його затвердженням комітетом у фракції "Слуга народу" поки що не коментують. Але це зволікання ставить президентську монокоаліцію у ситуацію гострого цейтноту - до набуття чинності змін до Конституції залишається два місяці. У зв'язку з цим експерти звертають увагу на наступне: якщо до того часу не буде змінене інше законодавство, що регулює депутатську недоторканність, це створить правову колізію, коли закони прямо суперечитимуть Конституції.

"Якщо відповідні зміни до КПК та інших законів не будуть ухвалені, навіть після вступу в силу змін в Конституцію, розслідування щодо депутатів будуть майже неможливими", - наголошують у Центрі протидії корупції (ЦПК).

Поки що ж парламент діє за старою схемою, голосуючи за дозвіл притягнення до кримінальної відповідальності щодо кожного депутата окремо. У четвер, 31 жовтня, Рада надала таку згоду щодо чергового депутата - Ярослава Дубневича з групи "За майбутнє". А генеральний прокурор України Руслан Рябошапка анонсував подання щодо зняття недоторканності щодо ще кількох депутатів вже до кінця цього року.

Без недоторканності: як тепер захищені народні депутати (04.09.2019)