«Не видно майбутнього не лише для себе, а й для дітей»
17 листопада 2012 р.Німеччина закликає розслідувати всі порушення на виборах в Україні
Загоруйко: Дніпропетровськ:
А хто розслідування буде проводити, Німеччина не сказала? Тоді я скажу - Ренат Кузьмін, або ж інший любитель "Мурки". Результат також сказати, чи самі здогадаєтеся?
Lucik:
Хіба Кличко має більше демократичних навичок, ніж Янукович чи Тимошенко? Це гарно, що Німеччина нарешті підтримує українця, але професійний спорт демократії не вчить. Тому слова щодо демократії не сприймаються.
Наталия Гурская, Киев:
А господин Кличко не забыл попросить немецкий парламент ввести войска в Украину, а американский - сбросить атомную бомбу, в то время когда все наши "любимые" оппозиционные депутаты будут находится у себя дома, то есть за пределами Украины, они-то все с двойным гражданством. Все больше и больше убеждаюсь, что Кличко такой же как и БЮТ, жаждущий власти, а не счастья Украине. Кошмар! За кого же я проголосовала?! Теперь руки мой не мой, а делу не поможешь. Прости, Украина.
Николай Карасик, Харьков:
Нельзя закрывать глаза на выборы и делать вид, что это внутреннее дело Украины.
Gennady Zabrodsky, Житомир:
Західноукраїнські регіони десятиліттями знаходяться під владою опозиційних партій. Все облради, міськради, сільради належать Свободі, Батьківщині, Нашій Україні. І який результат цієї влади - найбідніші регіони України - західні. Найгірші економічні показники - теж на заході. Ціла Західна Україна не має ні одного пристойного футбольного клубу. З якої причини доручати владу національного масштабу цим силам? Навіщо поширювати цю депресію на всю країну?
Рейтинги заможності олігархів
Володимир, Луцьк:
Україна не Росія, як казав Л. Кучма. Але далеко і не європейська країна за стилем і способом життя (хоча територіально – Європа). Так: Україна – країна контрастів, дуже великих контрастів. Велика прірва між багатими урядовцями, депутатами, суддями і т. п. та населенням України. Нещодавно уряд заявив, що середній клас в Україні це люди, які отримують 6 тис. грн. (менше 600 євро). Хочу навести приклад своєї зарплати доцента одного з українських вишів. Начисляють 5300 грн., отримую «чистими» 3500. Комунальні витрати та харчування по суті з’їдають 70-80% зароблених грошей. Харчуємось не в ресторанах – готуємо самі як і переважна кількість населення України. Не дай бог захворіти – цих 20% піде на ліки (це в кращому випадку). І так весь час в мінусах. А потрібно одягнутись, придбати спеціальну літературу..? Відпочиваємо не на курортах Європи чи хоча б України, а на так званій «дачі»(ділянці для садівництва). Росте дитина, вчиться. Думаєш – це ж потрібно було вчитись 15 років, щоб отак жити. За час СРСР заробив хоч гуртожиток, бо цінували тоді професіоналів, існував соцзахист. А тепер навіть не згадають про тебе, якщо ти захворів. Не видно майбутнього не тільки для себе, який чесно пропрацював все життя (29 років) на виш, але не видно і майбутнього для наших дітей. Жаль.
В Україні оприлюднюватимуть імена лікарів, які не беруть хабарі
Volodya:
Про важливість медичної галузі для суспільства свідчить перш за все те, що оплата праці лікаря в Україні в даний час є НАЙНИЖЧОЮ у світі!!! Навіть в порівнянні з Афганістаном, Буркіна-Фасо і подібними країнами!!! Щоб перемогти корупцію перш за все треба дати можливість спеціалісту вижити без корупції. Друге - держава і є найбільший корупціонер в медичній сфері. Чому? Тому що згідно конституції медичні послуги є безоплатні (принаймні в держзакладах). І що бачимо? Повсюдно у лікарнях є прайси на платні послуги. Багато де навіть ургентні!!! послуги платні. Реакцій прокуратури ні інших органів контролю немає. Україна і корупція це слова-синоніми.
Дякуємо всім, хто пише на адресу ukraine@dw.de! Ми намагаємося бути майданчиком для вільного обміну думками та прагнемо подавати такий огляд дописів, який найбільш повною мірою відображає спектр думок. DW залишає за собою право оприлюднювати коментарі мовами оригіналу, але й скорочувати й редагувати листи. Ми не цензуруємо дописи, але й не публікуємо пошту образливого чи екстремістського змісту. Редакція може не поділяти думки окремих авторів і не несе відповідальності за факти, викладені у листах та відгуках читачів.