«Мій університет вмирає» - пишуть на асфальті студенти Італії
19 травня 2010 р.Італійські університети – від Палермо до Мілана – скасовують лекції, аудиторії порожні. Викладачі говорять про шкідливість та „драматичні наслідки” реформи для якості вищої освіти, а студенти лягають на дорогу перед вузами, написавши на асфальті: „мій університет вмирає”.
Реформа, запропонована нинішнім урядом у сфері вищої освіти, є й справді радикальною. Наприклад, вона має дозволити державним університетам перетворюватись на приватні суб’єкти. Противники реформи вважають, що таким чином університети потраплять під опіку приватних підприємств, і ті фінансуватимуть лише дослідження, які їх цікавлять з комерційної точки зору.
За три роки планується зменшити загальний бюджет державних університетів майже на півтора мільярди євро.
"Реформи Джельміні"
Найбільше від реформи постраждають наукові дослідники, які нині становлять аж 40% викладацького складу. Реформа пропонує заборонити їм брати участь у конкурсах на посаду професора, і, таким чином, вони будуть „заблоковані у своєму кар’єрному розвитку, - говорить дослідник зі столичного університету «Ла Сапьєнца» Массімо Джермано. «Внаслідок цієї реформи дослідники, які мають досвід, десятки наукових публікацій, проводять наукову роботу, опиняться позаду тих, хто тільки-но закінчив університет»,- зауважив професор.
36-річну Марію-Стеллу Джельміні, яка отримала диплом юриста в маленькому університеті на Півдні Італії, це, здається, мало тривожить. „Студенти зі мною”, - каже міністр і переконано додає, що реформа „зменшує розбазарювання коштів, роздає ресурси по заслугах й відкриває двері молодим”.
Реформа вищої школи – не перша так звана „реформа Джельміні”. До цього відбулись реформи молодшої та середньої школи, які також викликали бурхливі протести та страйки. Більшою мірою безрезультатні. У минулі роки італійська система освіти реформувалась кілька разів, і кожного разу, на думку більшості експертів, невдало.
Автор: Мар'яна Яворська
Редактор: Захар Бутирський