1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Мирне без виборів

Ігор Бурдига25 жовтня 2015 р.

Жодного кандидата ні на сільського голову, ні в сільраду. Про те, чому в маленькому селі на Миколаївщині ніхто не хоче брати владу в свої руки - в репортажі DW.

https://p.dw.com/p/1Gtuu
Будівля сільради Мирного
Будівля сільради МирногоФото: DW/I. Burdyga

В той час, як на більшості території країни ідуть жорсткі баталії між кандидатами в органи місцевого самоврядування, в селі Мирне Жовтневого району Миколаївської області голосування 25 жовтня довелося скасувати. Причина - ніхто з понад 700 мешканців не захотів ставати ані депутатом сільради, ані сільським головою.

Культ Віри

Невеличкий будинок сільради Мирного стоїть навпроти школи майже на околиці села. Над вікнами другого поверху кольоровою цеглою викладено "1993" - рік будівництва. Власне кажучи, в окрему сільраду Мирне було виділено із радгоспу двома роками раніше.

Останні дев'ять років сільраду очолює Віра Савчук - енергійна жінка віком за 50 років, колишня вчителька початкових класів. Її навіть у п'ятницю після шостої вечора можна застати на роботі за стосом паперів на підпис.

Сільський голова Мирного Віра Савчук
Сільський голова Мирного Віра СавчукФото: DW/I. Burdyga

"Почалося з того, що на початку 2000-х ми проводили газ у село - така морока була, не дай боже, - згадує вона. - Треба було оформляти кооператив, і мене чогось туди обрали бухгалтером, хоча ніякого відношення до бухгалтерії я не мала. А вже після того, у 2006 році, люди запросили балотуватись на голову сільради - з мене ентузіазм тоді так і пер".

Досягнення

Ентузіазму Віри Савчук за дев'ять років вистачило багато на що: вдалося відновити в селі дитячий садок, побудувати дві нові водонапірні вежі, відремонтувати водогін на залучений грант ООН. На десяти невеличких вулицях села з'явилися ліхтарі - велика рідкість у цих місцях.

Про всі ці проекти сільський голова розповідає швидше не вихваляючись, а з якоюсь материнською турботою. Однак на третій термін свою кандидатуру вирішила не подавати. Про причини говорить туманно: "Ну от з'явилось у мене таке особисте бажання. Маю я право чи ні? Я ще влітку мешканців попередила - далі без мене, шукайте іншого голову".

Односельчани до останнього не вірили

Голова ДВК Мирного Лідія Косогорова
Голова ДВК Мирного Лідія КосогороваФото: DW/I. Burdyga

Заступниця директора місцевої школи, а за сумісництвом голова дільничної виборчої комісії Мирного Лідія Косогорова згадує, що такій заяві ніхто не повірив: "Думали - гарячкує голова. Вона тоді саме посварилася з одними тут у нас: не захотіла довідку на субсидію видавати, бо в хаті живе менше людей, ніж зареєстровано. Ті скандалити почали. Ну, може й дійсно втомилася вона від цього - в неї ж і чоловік, і діти, і онуки, і господарство фермерське".

Більшість селян і досі сподівається, що голова передумає і все-таки піде на ще один термін. Зокрема й тому альтернативних кандидатур не з'явилося.

"Куди ж ми без Віри Петрівни, вона ж наше все, - із захопленням розповідає місцевий мешканець Василь. - Моєму батькові 85 років. Вона кожного року до нього 1 жовтня з квітами приходить - виявляється, Міжнародний день людей похилого віку, я й не знав раніше".

Сусідні села

Залізнична колія, що починається одразу за селом, проводить межу між Миколаївською і Херсонською областями. За два кілометри від станції - шосе Миколаїв-Херсон, по обидва боки якого розкинулося село Посад-Покровське Білозерського району Херсонської області. Мешканців у ньому півтори тисячі - вдвічі більше ніж у Мирному, передвиборчі перегони ідуть запекліше: за місце голови змагаються аж три кандидати, та й на депутатські крісла по два-три претенденти.

"Так, у Мирному Віра Петрівна задала дуже високу планку, не всі готові її взяти, - обговорює сусідів голова місцевої дільничної виборчої комісії Ірина Місюга. - Та й село у них багатше: і дороги там, і освітлення кращі".

"Це ми багатші? - дивується Лідія Косогорова з Мирного. - Та у них дві заправки у селі, це ж тільки акцизу на бензин до півмільйона гривень виходить. Звісно, за те, щоб розпоряджатися таким грошима, буде змагання. А у нас весь річний бюджет трохи більше 300 тисяч гривень".

В очікуванні варягів

Фермерське господарство у Мирному
Фермерське господарство у МирномуФото: DW/I. Burdyga

Щоб підтримувати та покращувати інфраструктуру у Мирному голові сільради доведеться постійно домовлятись з успішними фермерами про так зване "соціальне партнерство". Так, вуличне освітлення в селі забезпечується переважно з таких приватних надходжень. Та й свою невеличку зарплату - трохи більше двох тисяч гривень - голова переважно витрачає на потреби села: на бензин для авто, на подарунки пенсіонерам.

"Але ж справа не тільки в тому що в голови графік дурний і грошей мало, справа у відповідальності. Як постало питання іти комусь у депутати сільради - це ж навіть не робота, раз на місяць зібратись і проголосувати - лиш одна охоча знайшлась. Нікому нічого не треба", - із сумом розповідає Віра Савчук.

Наступна спроба провести вибори у Мирному відбудеться 29 листопада. На подання кандидатур лишилося трохи більше тижня. Голова ДВК запевняє, що цього разу вдасться знайти хоча б 12 активістів до сільради. А може й місцевого сільського голову.

"Мені вже у ТВК натякнули, що одного-двох кандидатів на голову сільради нам пришлють звідкись - щоб не зривати вибори вдруге, - говорить Лідія Косогорова. - Але хочеться все ж серед своїх, щоб у районі не дивились на нас, що ми самі у себе лад навести не можемо".

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою