Люксембург головує в ЄС: маленька країна перед великими завданнями
9 січня 2005 р.
Люсембург – дуже маленька й скромна країна, яка має однак великий європейський досвід, розповідає про свою країну Жан Ассельборн. З нинішнім головуванням Люксембургу в Євросоюзі пов”язують великі сподівання, і ця держава в свою чергу прагне зробити все, щоб не розчарувати спільноту. Глава люксембурзького МЗС нагадує, що його країна вже 10 разів головувала в ЄС, а от 11-те головування називає досить незвичним, з огляду на обставини, в яких воно почалося. Жан Ассельборн:
”26 грудня ми дізналися про катастрофу в Азії. І вже двома днями пізніше Люксембург разом з Нідерланадами, які на той момент головували в ЄС, почав складати план дій допомоги жертвам стихії. Зараз люксембурзький прем”єр-міністр перебуває в Джакарті, а міністр з питань кооперації представляє в постраждалих регіонах головуючу в ЄС країну”.
Отже, головування Люксембургу в Європейському союзі розпочалося з дуже відповідальної справи. Йдеться про європейську допомогу потерпілим від природної стихії регіонам Азії. Говорить Жан Ассельборн:
”Євросоюз має бути на висоті, надаючи допомогу. Особливо на тлі тієї неймовірної солідарності й готовності допомогати постраждалим, які демонструє наразі населення країн ЄС”.
На нинішньому етапі домоги вся увага має бути зосереджена на тому, щоб не допустити поширення інфекційних захворювань у постраждалих регіонах. Для цього треба передусім забезпечити їх установками для очищення питної води, а потім розпочати відновлення інфракструктури на місцях, каже Жан Ассельборн:
”Після цього настане останній етап, за яким, напевне, вже не спостерігатимуть телекамери. Йдеться про відбудову та оснащення регіону системою попередження про природні катастрофи”.
Однак окрім домопоги азійським країнам, які стали жертвами цунамі, Люксембург має виконати ще й цілу низку інших завдань. Жан Ассельборн виділяє серед них три головні. Перше стосується економічного сектору.
У цьому контексті йдеться передусім про так званий Лісабонський процес, втілення якого напряму пов”язане з поліпшенням конкурентоспроможності економіки Євросоюзу. Однак істотні зміни в цій площині, яких планується досягти до 2010 року, не повинні відбуватися за рахунок скорочення видатків на соціальні програми чи охорону довкілля, наголошує Жан Ассельборн. У нього є й кілька пропозицій щодо того, як Євросоюз може поліпшити свою конкурентоспроможність:
”Не можна відстоювати позицію, що, мовляв, Брюссель усе вирішить. Потрібні імпульси, ідеї, плани дій. Кожна країна Євросоюзу мала б створити свій національний план дій, який би концентрувався на конкретних успішних чи проблемних галузях цієї держави. Лише за таких умов процес може зрушити з місця”.
Друге велике завдання, яке ставить перед собою Люксембург на півріччя головування в ЄС, торкається подальшого розширення Європейського союзу. У цьому конексті йдеться передусім про заверешення процесу прийому Болгарії та Румунії, каже Жан Ассельборн:
”25 квітня, якщо на це буде згода Європейського парламенту, буде завершено переговорний процес з цими країнами. Якщо відповідні документи буде підписано, то Болгарія та Румунія стануть членами ЄС з 1 січня 2007 року”.
Далі Жан Ассельборн звертає увагу на те, що ще за нинішнього головування Люксембургу може розпочатися також новий етап розширення ЄС. Ідеться про перспективи вступу до спільноти країн колишньої Югославії. Говорить Жан Ассельборн:
”З Хорватією 17 березня цього року розпочнуться розмови про можливість початку переговорів про вступ. Єдиною завадою на цьому шляху може стати не завжди бездоганна співпраця цієї країни з Міжнародним трибуналом у Гаазі. Хоча все схоже на те, що хорватський уряд намагається сприяти поліпшенню цієї ситуації”.
Ще одним важливими кандидатом можливого подальшого розширення Євросоюзу є Туреччина. Жвава дискусія навколо вступу цієї країни до ЄС триває вже досить давно, каже Жан Ассельборн, нагадуючи далі, що вже визначено дату 3 жовтня 2005 року, коли з Анкарою мають розпочатися переговори про вступ.
Окрім роширення ЄС, Люксембург бачить ще одне своє велике завдання в розивтку спільної міжнародної політики. Головною метою при цьому Жан Ассельборн називає дотримання миру в Європі та в усьому світі. Він виділяє передусім балканські країни, яким слід приділяти надалі багато уваги. Однак і ситуація на Близькому Сході не може не обходити Євросоюз:
”Європейський союз має зі свого боку сприяти тому, щоб ізраїльтяни й палестинці зрештою сіли за стіл переговорів і почали говорити про досягнення миру, а не про бомби та терор”.
Серед зовнішньополітичних пріоритетів ЄС повинна бути також і Африка. Під час головування в ЄС, за словами Жана Ассельборна, Люксембург звертатиме особливу увагу на співрацю та допомогу таким країнам як Судан, Конго та Руанда.
Поліпшення трансатлантичних відносин – це також одне з найважливіших завдань міжнародної політики Євросоюзу, каже Жан Ассельборн, наголошуючи:
”Має минути фаза відсутності солідарності Євросоюзу з Америкою. Дуже болісним для Єропейського союзу було іракське питання, адже воно фактично розкололо й саму спільноту. Зараз слід знайти в цьому питанні спільний шлях. Це цілком можливо з огляду на те, як узгоджено зміг діяти ЄС на Близькому Сході чи щодо Ірану”.
Жан Ассельборн нагадує про те, що у лютому з візитом у Брюсселі побуває президент США Джордж Буш. Особливість цього візиту полягає, на переконання глави люксембурзького МЗС, у тому, що він відвідає не просто Брюссель, Люксембург, Берлін чи Лондон, а його ціллю будть саме найважливіші органи ЄС:
”Це дуже важливий факт, який слід розглядати як ознаку того, що Європа відіграє велике значення, передусім якщо вона проявляє солідарність. Як Європа, так і Америка мають скористатися цим візитом задля поліпшення своїх відносин, передусім заради людей, які прагнуть жити в умовах миру й демократії”.
Звісно, що нас не могло не цікавити питання, якими бачить головуючий нині в ЄС Люксембург євроінтеграційні перспективи України. Відповідаючи на нього, Жан Ассельборн звернув передусім увагу на надзвичайну важливість того демократичного руху, який охопив Україну наприкінці минулого року:
”Він свідчить про те, що люди більше не хочуть жити під брехнею, а прагнуть демократії. Люди в Україні дуже чітко продемонстрували, як вони розуміють демократію. Я – політик, але в Україні це були зовсім не політики, які домоглися змін. Це був справжній громадянський рух, який охопив величезну кількість людей, і який зрештою спонукав політиків до змін”.
Люксембурзький міністр вказав також на ту допомогу, яку надавав Україні для врегулювання складної політичної ситуації Європейський союз. У цьому зв”язку він згадав передусім посередницьку діяльність Верховного представника ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки Хав”єра Солани, а також президентів Польщі й Литви. ”Вибори вже завершилися, - сказав Жан Ассельборн, - Україна отримає нового президента, який може все розпочати все з початку”.
Щодо перспективи тіснішої інтеграції України в ЄС, глава МЗС Люксембургу зазначив:
”Перспектива стати членом Європейського союзу для України поліпшиться, якщо в наступні три роки вдасться ефективно співпрацювати в реалізації спільного плану дій. Є надія, що висновки щодо втілення цього плану, які будуть зроблені через два роки, будуть позитивними. А далі – буде видно”.
Європейський союз запропонував Україні план дій в рамках нової політики сусідства, нагадав Жан Ассельборн. Цей план має незабаром втілюватися в життя. Наступні три роки йтиметься зокрема про те, щоб Україна, якщо вона того бажає, наблизила свої законодавчі норми до відповідних норм Європейського союзу. Говорить Жан Ассельборн:
”Я не хочу стверджувати що європейське законодавство – найкраще, але якщо є таке бажання в України, її політиків та населення, то ми маємо трирічний період для зближення на цьому рівні. Йдеться зокрема про законодавчі норми в таких галузях як права людини, боротьба з тероризмом, боротьба з бідністю, економічна політика та багато іншого”.
Всі ці наміри в запропонованому Україні плані дій вже зафіксовані, каже Жан Ассельборн. Політично його вже узгоджено, залишається лише формальний крок – підписання, яке ймовірно відбудеться наприкінці січня- на початку лютого. Жан Ассельборн:
”Цей план дій – важлива й конкретна річ. Усі інші міркування щодо перспектив можуть бути наступною фазою співпраці. Було б неправильно зараз перескочити цілий етап. Його треба подолати, й тоді, я гадаю, все розвиватиметься далі в позитивному напрямку”.
Відомо, що спільний план дій розроблявся Україною та ЄС ще до ”помаранчевої революції”, тобто до великих змін в українському суспільстві. Чи варто його нині змінити, запитали ми в Жана Ассельборна. На це питання він відповів:
”Помаранчева революція”, як її називають, – це дуже позитивні перетворення, які охопили Україну. І я думаю, що саме завдяки цій ”помаранчевій революції” план дій можна реалізувати набагато краще, ніж це було можливим до неї”.
На завершення нашої розмови міністр закордонних справ Люксембургу наголосив, що було б помилкою говорити лише про перспективи вступу України до Європейського союзу, ”відсуваючи при цьому решту можливостей для співпраці на другий, третій чи четвертий план”. Жан Ассельборн переконаний, що для України буде вже чималим успіхом, якщо за два роки можна буде стверджувати, що відбулося зближення її законодавчих норм з європейськими. ”Після цього варто буде подумати про доцільність і можливість наступних кроків”, - зауважив глава МЗС Люксембургу.