1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Лептоп замість рюкзака - як стати «науковим туристом»

24 листопада 2010 р.

Що ви уявляєте, почувши слово «туризм»? Гірські піки, здоровенний рюкзак, спрей від комарів? А як щодо бібліотеки, лептопа й вихідних щоразу в іншому місті? Так сьогодні живуть «наукові туристи».

https://p.dw.com/p/QH3X
Фото: fotolea/thingamajiggs

При словах «інтеграція» та «мотиваційний лист» у них виблискують очі, вібрує мозок і сверблять руки. Типовий шлях наукового туриста: вас цікавлять міжнародні програми, надсилаєте документи, отримуєте облизня, а потім вас починають брати. Мандрівні науковці пишуть навчальні посібники, любовні й авантюрні романи, консультують молодняк і відкривають власний бізнес.

Nachdenkliches Kind, Rätsel, Quiz, Konzentration
Фото: Bilderbox

Слід розібратися, чого ти хочеш

Про тонкощі наукового туризму Deutsche Welle розповіла 29-річна Тамара Марценюк, консультантка з питань навчання й стажування за кордоном у відділі міжнародного співробітництва Києво-Могилянської академії: «Оскільки в мене вже є мережа контактів, мої пошуки – це переважно читання інформації з різних розсилок. Поширена помилка: ми не розібралися, про що програма, подаємо документи й не підпадаємо під вимоги. Я подаюся не на все підряд, а коли чітко знаю, що мені це треба, цікаво і що я підходжу».

Тамара практикує «науковий туризм» от уже шість років. За цей час вона побувала з навчальними й дослідницькими візитами у Норвегії, Фінляндії, Естонії, Угорщині, Австрії, Чехії, Франції, Польщі, Канаді. Нещодавно повернулася з Німеччини. Знає англійську, німецьку, польську, шведську, хорватську та чеську мови.

Familie Stress Problem
Фото: Nicole Effinger/Fotolia

Не впадай у відчай після перших невдач

Дослідниця рік провела в Швеції, захистила кандидатську дисертацію, займається гендерними проблемами. До речі, свого часу Тамара витратила два місяці, щоби знайти наукового керівника у цій скандинавській країні, й написала близько тридцяти листів. Отже, не можна опускати руки, навіть якщо щось не виходить відразу.

Шукаючи можливості для наступної поїздки, Тамара щодня мінімум дві години відстежує інформацію про міжнародні програми і щоразу проводить свою міні-експертизу таких програм. «Якщо це дослідження в Німеччині – треба знати, куди ви хочете їхати, до якого викладача, яку тему досліджувати, чому саме в цей університет. Власне міні-дослідження, яке треба провести, щоб розібратися, що вже є в цій сфері», - каже Тамара.

«Вічний студент» - це модно

Практикувати науковий туризм радять з 2-3 курсу навчання. До закордонної магістратури варто спробувати літні чи зимові школи. Із українськими студентами конкурують азійські та африканські. Найбільше програм пропонують США. «Прозорі схеми» – у скандинавських країнах. У Італії, Греції, Іспанії бувають складнощі з візами. Для німецьких та французьких програм потрібне володіння національними мовами. Втім, можна підібрати англомовні студії. «Хороша стратегія – повчитися в Україні й поїхати здобувати ще одну магістерку за кордоном, – радить Тамара. – Є люди, які не можуть зупинитися – ледь не по три магістерські програми закінчують за кордоном».

Uni Universität Hörsaal Senioren Rentner alte Menschen ältere Semester
"Студенти" зі стажемФото: picture alliance/dpa

Попри те, що Тамара побачила вже не одну країну, вона щоразу переживає невеличкий культурний шок. Потрібно кілька місяців, аби призвичаїтися, почати своє дослідження. А потім – недорого подорожувати: шукати друзів, користуватися порталами штибу Hospitality Club чи Couch Surfing, ночувати у студентських хостелах.

Серед переваг закордонного навчання Тамара називає менші студентські групи, аналітичні завдання, негативне ставлення до плагіату. Багатонаціональні групи - теж виклик, як, до речі, і 60-70-річні… одногрупники. Носити значок «вічний студент» тепер модно. Це ідея «lifelong education» – навчання впродовж усього життя.

Автор: Аніта Грабська
Редактор: Володимир Медяний