Кінець швейцарської оази для німецьких «податкових грішників»
21 вересня 2011 р.
За допомогою податку з банківських відсотків у майбутньому з усіх прибутків з капіталу німецьких податкових грішників гроші перераховуватимуть до німецької скарбниці. Податкова ставка 26,375 відсотків. Старі капітали, які подекуди вже упродовж десятиліть лежать у Швейцарії, мають залежно від суми та терміну оподатковуватися ставкою від 19-ти до 34-х відсотків.
Угода насамперед має покласти край практиці, яка спричиняла обурення у фінансових колах, ідеться про крадіжки зі швейцарських банків і подальший продаж інформації про податкових грішників.
По-чесному
Німецькі чиновники, які купували вкрадені дані, не повинні надалі побоюватися кримінального переслідування з боку швейцарської Феміди. Credit Suisse коштувало 150 мільйонів євро, щоб зняти претензії від німецької прокуратури до своїх співробітників за звинуваченням у сприянні клієнтам в ухилянні від сплати податків. Запекла міждержавна суперечка підштовхнула до процесу переосмислення у Швейцарії, вважає колишній швейцарський посол у Німеччині Томас Борер.
«Ми, швейцарці, повинні визнати, що коли йдеться про банківську таємницю і приховування податків, то упродовж останніх років не було зроблено важливих кроків, тож, тепер тон Німеччини справедливо різкий. Я також переконаний, що тепер завдяки податковій угоді цю темну хмару з небосхилу буде прибрано», - каже Борер.
Компромісна угода
Однак податкова угода теж викликає суперечки. Німецькі опозиційні соціал-демократи хотіли домогтися провалу угоди в Бундесраті, натомість деяким політикам зі Швейцарської народної партії умова надання відповіді на запит без обґрунтованих підозр видається надмірною. На думку Томаса Борера, угода є компромісною, і Німеччина, і Швейцарія мусили піти на поступки за деякими пунктами.
«Звичайно, у майбутньому не може так тривати, щоб Швейцарія допомагала німцям ухилятися від сплати податків. З іншого боку, Німеччина теж не може вимагати, щоб Швейцарія видавала дані, порушуючи у такий спосіб своє законодавство і банківську таємницю», - зауважує екс-посол. Скільки ж мільярдів зрештою одержить внаслідок двосторонньої угоди німецька скарбниця, поки що залишається під питанням.
Автор: Ганс-Юрґен Маурус/ Наталя Неділько
Редактор: Володимир Медяний