Кухарі, які змінюють світ

Однією з них є Джулія Чайлд (1912-2004). Американка порівняно пізно знайшла себе у кулінарному мистецтві. Поки її чоловік у 1950-их працював дипломатом у Франції, вона вивчала кухню країни любові. Зокрема, Чайлд відвідувала заняття у престижній паризькій школі кухарів Cordon Bleu. Пізніше вона знайомила американців з французькою кухнею у телевізійному шоу The French Chef.

Клеменс Вільменрод (1906-1967) був першим кухарем на німецькому телебаченні. Професійний актор вигадував незвичайні рецепти. На кухні для нього не існувало жодних правил. Це ж не казарма, сказав він одного разу. Його вважають також винахідником "гавайського тосту" (тосту з шинкою, ананасом та сиром). Декому з глядачів ці експерименти були до вподоби, у інших же викликали огиду.

У світі топ-кухарів домінують чоловіки. Але з-поміж них виділяється Елен Дарроз. Француженка має по ресторану у Парижі та Лондоні, а також дві зірки рейтингу Michelin. А на додаток журнал Restaurant Magazine назвав її цього року найкращою кухаркою світу. Дарроз продовжує сімейну традицію - у ресторанному бізнесі працювали її прабатьки.

Швед Магнус Нільсон не працює у кулінарних столицях, а натомість запрошує гурманів до одного з найвіддаленіших місць у Європі. Неподалік полярного кола він подає у старому амбарі страви "нової нордичної кухні". Його девіз: той, хто стикається з обмеженнями, має бути креативним. Йому 31 рік, і він один із наймолодших шеф-кухарів у рейтингу San Pellegrino "50 найкращих ресторанів світу".

Аргентинський шеф-кухар вважає себе інтуїтивним самоуком. Усі умовності він просто викидає за борт. Куховарить Маллманн не на кухні, а просто неба - на вогнищі. Він десятиліттями подорожує світом та творить власні страви - зазвичай трохи обпалені для сильнішого аромату. Його філософія: де є вогонь, там можна й куховарити.

Цей кухар теж належить до сузір'я кулінарних суперзірок. Американець корейського походження розбурхав апетит нью-йоркців на кімчі (корейську гостру страву, трохи схожу на гостру квашену капусту), відкривши понад десятиліття тому бар Momofuku Noodle Bar в Іст-Вілідж. У його кулінарній лабораторії кухарі та вчені експериментують, намагаючись за допомогою ферментації створити нові смаки.

Його Osteria Francescana посідає другу сходинку у рейтингу San Pellegrino "50 найкращих ресторанів світу". У травні 2012 року на його батьківщині, у італійському регіоні Емілія-Романья стався землетрус, через який пошкодились понад 300000 головок пармезану. Боттура готував у громадських місцях страви з пармезаном, і тисячі італійців узяли з нього приклад. Врешті-решт, гору сиру було розпродано.

З Індії - в нью-йоркські шеф-кухарі. Це історія Вікаса Ханни. Зірковий кухар з Амрітсара відомий у світі як посол індійської кухні. А ще він письменник, телекухар та документаліст, відомий також своїми соціальними проектами. Наприклад, акцією "Готуй для усмішки" Ханна намагається змінити ситуацію з дитячим недоїданням в Індії.

Кухня цього шеф-кухаря є різкою, прямолінійною та повною ароматів. Ройбен Ріффель, як ніхто інший, може вважатися космополітичним обличчям Південної Африки. Його кухня є сумішшю спогадів про дитинство та натхнення, яке він черпав від південноафриканських та іноземних кухарів. Він також є автором збірок рецептів, телекухарем та послом ініціативи "Надія через дію".

Ця жінка з Відня здається всюдисущою. Вона читає лекції про здорове харчування, керує ресторанами та кейтеринговими компаніями, а також подорожує на телеекрані з одного регіону до іншого у пошуках нових кулінарних пригод. Вінер готує справжню домашню їжу. Як і її фонд, вона виступає за те, щоб "діти були здорові та було щось добре поїсти".