Коран кожному

"Звичайно, ми нічого не маємо проти Корану", - кажуть у Федеральному відомстві з захисту Конституції. І все ж група, що хоче цими вихідними у сорока німецьких містах безкоштовно роздати усім бажаючим примірники священної для ісламу книги, опинилася під пильним оком властей.

Йдеться, насамперед, про групу "Справжня релігія", яка належить до радикальної течії Салафії. На чолі організації стоїть проповідник Ібрагім Абу-Нагі з Кельна. З жовтня 2011 року ця організація надрукувала вже 300 тисяч примірників Корану. Водночас соціолог й релігієзнавець з університету Кельна Рауф Цейлан вважає акцію з поширення Корану чистісіньким піаром. "Група прагне привернути до себе увагу й налагодити нові контакти", - впевнений він.

Зловживання контекстом

Саме місіонерський чинник насторожує німецькі власті чи не найбільше, адже молодь може бути навернуто до радикальних ідей. "Розгублені люди, які шукають сенсу життя, найчастіше стають легкою здобиччю", - кажуть у Федеральному відомстві з захисту Конституції. Наслідки цього у Німеччині вже бачили на прикладі німецьких терористів з так званої "Зауерландської групи". Її члени, молоді люди віком від 23 до 30 років, конструювали бомби для здійснення терактів. 2007-го року їх було заарештовано ще перед тим, як вони встигли щось скоїти.

Тим часом місця зустрічі та мечеті, які відвідують 2500 салафітів-екстремістів, які перебувають на обліку служб безпеки, регулярно контролюють. Згідно з висновками експертів Федерального відомства з захисту Конституції, Салафія не сумісна з положеннями Основного закону ФРН. Наприклад, салафіти відкидають принципи демократії, права людини та гендерне рівноправ’я.

Згідно з їхнім фундаментальним світоглядом, у Західному світі має запанувати теократія. До слова, усі 11 терористів, які здійснили теракти 11 вересня 2001-го року брали натхнення з ідей Салафії.

Проблеми різночитання

Взагалі салафіти виступають за орієнтацію на початкове розуміння ісламу зразка 7-го століття нашої ери. Усе життя вони підпорядковують приписам Корану з буквальним сприйняттям усіх настанов, вважаючи себе єдиними, хто вірно інтерпретує цю книгу. "Дослідники Корану чудово знають, наскільки важкою є мова цієї книги, адже чимало з написаного має багато інтерпретацій", - каже Рауф Цейлан.

Ці різночитання й без того часто ведуть до суперечок - не тільки серед теологів, але й серед імамів та пересічних мусульман. Наприклад, у часто цитованій сурі 47, 4 йдеться: "А коли ви зустрінете тих, хто не увірував, то удар мечем по шиї". Дехто вбачає у цьому прямий заклик до Джихаду, інші ж просто історичне свідчення, яке надійшло з часу, коли пророк Мухаммад 622-го року мусив втікати з Мекки до Медіни. "Коран - не книга для розпалювання ворожнечі. І під Джихадом мається на увазі не священна війна проти невірних, а постійні намагання зробити самого себе досконалішим", - вважає Севілія Демір-Шмітт з релігійної ісламської громади у Баден-Вюртемберзі. За її словами Коран - насамперед молитовник з закликами до доброти й милосердя, а зловживання ним у радикальних цілях є гріхом проти самої книги та ісламу.

Нічого незаконного

Професор арабістики з університету Мюнстера Томас Бауер каже, що місіонерська діяльність салафітів має досить специфічну роль. У Німеччині прописана свобода віросповідання, а також право на поширення релігійних поглядів, якщо вони не містять закликів до насильства. Поширення релігійної літератури саме по собі не є злочином. До речі, салафіти поширюватимуть лише сам Коран, не доповнюючи його жодними коментарями. Тож заборонити таку акцію не можливо. Критиків, втім, цікавить, якими усними коментарями супроводжуватиметься акція поширення Корану?

За друк 50 тисяч примірників Корану з шістьма друкарнями розрахувалися вчасно. Служби безпеки проти самого друку книг не заперечували. Однак подальші виконання таких замовлень під питанням, адже жодна з друкарень не хоче опинитися у центрі політичного чи релігійного скандалу.

Тим часом німецькі журналісти, які критично розповідали про акцію з безкоштовного поширення Корану, вже отримали погрози від радикальних ісламістів. Міністерство внутрішніх справ ФРН розпочало відповідне розслідування.