Нова ера, ті самі побоювання
Правляча в Туреччині "Партія справедливості та розвитку" (AKP) матиме в новому парламенті абсолютну білшість завдяки перемозі на виборах, які відбулись у неділю, 1 листопада. Що ж такого сталося за останні п'ять місяців у Туреччині, що повернуло AKP її колишню популярність? Адже багато хто прогнозував формування урядової коаліції після виборів.
Відповідь - тероризм та страх перед нестабільністю. Країною від Суруча до Анкари прокотилася хвиля терактів. На сцену знову вийшла "Робітнича партія Курдистану" (PKK), яку в Туреччині давно сприймають як сон жахів. Але не лише це. В Туреччині дуже сильно відчуваються й відголоски конфлікту в сусідній Сирії, внаслідок чого "Ісламська держава" (ІД) стала головним клопотом для всієї країни.
Перехідний уряд, що власне представляв собою продовження правління AKP, отримав підтримку вбитих горем родин та виборців-націоналістів завдяки своїй яструбиній політиці. Впродовж передвиборчої кампанії президент Реджеп Таїп Ердоган безугавно стверджував, що лише правління однієї партії принесе стабільність країні та покладе край терактам. Тож раптова активізація терористичної діяльності стала найважливішим чинником, що забезпечив повторне посилення позицій AKP.
Переможці та переможені
Окрім згаданого беззаперечного чемпіона, до переможців теж можна віднести курдську "Демократичну народну партію" (HDP). Після голосування в неділю, вона стала третьою за чисельністю партією в парламенті країни, відтіснивши "Партію націоналістичного руху" (MHP) на четверте місце. Утім, навіть коли MHP виявилась третьою за чисельністю партією в парламенті, вона все одно втратила 20 місць. Різноманітні заяви з боку членів HDP про підтримку курдських ополченців у Сирії, що лунали впродовж останніх п'яти місяців, не відбилися на результатах голосування.
Крім того, свою роль у не досить вдалому результаті для HDP відіграла також і стратегія з боку правлячої AKP, котра піддавала курдську партію тривалій нищівній критиці за те, що остання не дистанціювалася від PKK, котра вважається терористичним угрупованням в Туреччині. Попри це виборці HDP зберегли вірність своїй партії та допомогли їй вистояти та подолати 10-відсотковий бар'єр.
Найбільше втрат зазнала натомість MHP. Консервативно налаштовані виборці, на голоси яких розраховував лідер згаданої політсили Девлет Бахчелі, не підтримали. На них не лише справила враження військова операція уряду проти PKK, на Бахчелі вони дивились як на "містера Ні", як на того, хто не виказав жодного натяку на співпрацю чи бажання створити коаліцію після останніх виборів 7 червня. Хоч Бахчелі ще мав у своєму арсеналі певні аргументи, як-то прагнення не дозволити уникнути покарання винуватцям викритого торік у грудні корупційного скандалу в уряді. Однак, складається враження, що виборців більше цікавив удар по PKK, ніж притягнення хабарників до відповідальності.
Результати підрахунку голосів так само розчарували лівоцентристську Республіканську народну партію (CHP). Хоч партії і вдалося дещо збільшити кількість голосів прибічників, які підтримали її, але, певна річ, це не було ознакою успіху. CHP не вдалося підняти маси; вона хоч і не втратила голоси вірних їй виборців, але так і не змогла переконати своїх скептиків.
Для опозиції ще не все втрачено
Коли йдеться про демократичні права, свободу думки та прагнення створити незалежну судову систему, то результати виборів насторожують. Прихильники президента Ердогана зібралися біля будівлі штаб-квартири AKP після оприлюднення результатів підрахунку голосів, скандуючи "Айдин Доган, почуй наш голос!". Таким чином вони звернулись до керівництва медійної компанії Dogan Media Group, що напередодні виборів опинилася під тиском з боку уряду. Це можна розцінити, як ознаку того, що на критично налаштовані до AKP масс-медіа чекають важкі часи.
Хоч AKP й отримала абсолютну більшість, їм не вдалося здобути 330 місць в парламенті - конституційної більшості. Отже, AKP не слід очікувати легкого життя, на яка вона сподівалася.