Тепер Терезі Мей слід бути дуже суворою. Адже підступний замах на російського екс-шпигуна Сергія Скрипаля та його доньку на території Великобританії викликав обурення у суспільстві. Виявилося, що застосована під час нападу бойова отруйна речовина - суперотрута російського виробництва. Тож Володимира Путіна підозрюють у тому, що він, якщо й не замовив замах на колишнього подвійного агента Скрипаля, то принаймні санкціонував його. А британському уряду залишилися тепер тільки лють та безпорадність.
Тереза Мей та брак довіри
Коли 2006 року під час схожого замаху загинув Олександр Литвиненко - теж колишній російський шпигун та критик Кремля - Тереза Мей очолювала міністерство внутрішніх справ. За час її перебування на посаді розслідування тривало нескінченно довго: просто, щоб не сваритися з Москвою. Понад десятиліття знадобилося для того, щоб встановити можливу причетність Кремля до вбивства Литвиненка.
Відтоді у Великобританії набралося вже з добрий десяток інших випадків загадкових смертей російських громадян, що проживали чи перебували у Сполученому Королівстві. Всіх їх класифікували або як трагічний збіг обставин, або ж уряд у Лондоні просто применшував всю серйозність ситуації. Але тепер все це - в минулому. Тиск на Мей з боку однопартійців-консерваторів - шалений. Для консерваторів просто нестерпно не знайти суворої відповіді на провокації з боку Москви. Тож прем'єр-міністерці конче необхідно якось відновити довіру до себе.
"Мала Москва" на Темзі
Утім, британці власними руками створили підґрунтя для теперішніх своїх проблем з Путіним. Одразу після розвалу СРСР для російських грабіжників-скоробагатьків були відкриті всі двері, принаймні поки ті приносили з собою гроші. Із ними прибули дисиденти, активні та колишні шпигуни, а також бізнесмени з сумнівною репутацією. "Мала Москва" на Темзі стала величезним майданчиком для відмивання грошей, а Лондон опинився у виграші від напливу грошовитих "нових росіян".
Тим часом "зв'язок з Росією" вже давно дійшов і до британського істеблішменту. Приміром, колишній представник оточення Путіна придбав британське видання, а консерватори нещодавно отримали близько мільйона фунтів стерлінгів пожертв від російських громадян. Тим часом опозиційні британські політики не вилазять з ефіру російського мовника Russia Today.
Британський удар у відповідь?
Тож Терезі Мей слід різко змінити підхід, якщо вона прагне продемонструвати Кремлю суворість та рішучість. Для цього Лондон вже розробив арсенал погроз, перелік заходів якого - від видворення дипломатів, тобто шпигунів, до замороження рахунків олігархів, від заборони трансляції мовника Russia Today до так званого "ядерного варіанту", тобто бойкоту Чемпіонату світу з футболу, що має цього літа відбутися в Росії.
Але навіть цей удар у відповідь, що, певна річ, став би найболючішим для Путіна, мав би належні наслідки лише тоді, коли б до нього приєдналися всі європейці. Але поки ніхто не продемонстрував схильності до такого варіанту. Те саме стосується й розширення санкцій: якщо Лондон запровадить їх тільки сам, то вони будуть просто сміховинними.
Кілька тижнів тому під час Мюнхенської конференції з безпеки Тереза Мей зворушливими словами поклялася в новому партнерстві у сфері безпеки після виходу Великобританії зі складу ЄС, тобто Brexit. Але реакція з боку ЄС була досить стриманою. У Брюсселі не поспішають визнавати майбутню співпрацю з британцями в якості карти у покері навколо Brexit.
На одного союзника проти Кремля менше
Подейкують, що саме сильна підтримка Великобританії у протистоянні з Кремлем з боку США, яку щедро обіцяв Мей тепер уже колишній держсекретар США Рекс Тіллерсон, ймовірно, й коштувала йому посади. У будь-якому разі, тепер всі його теплі слова можна хіба що повісити в рамці на стіну.
Тим часом в ЄС не забракло сильних слів підтримки та солідарності, які Великобританія отримала як країна-член Євросоюзу. Та й справді, ще протягом року британський уряд може й надалі розраховувати на підтримку партнерів у Брюсселі. Однак Мей практично не має більше політичного капіталу в ЄС. Дорога до Brexit неухильно веде до виходу Сполученого Королівства зі складу спільноти в наступному році. За лаштунками у Брюсселі зараз немає практично жодного бажання посилювати санкції проти Росії заради любові до Лондона.
Тепер Тереза Мей відчуває, як воно - лишитися самій удома. І це - далеко не найкраща пора, аби бути ізольованою на міжнародній арені. Торговельна війна Дональда Трампа та жорсткіша зовнішня політика Вашингтона не віщують Європі нічого доброго. Може, Мей ще й не замислювалася як слід над цим аспектом ціни Brexit.
Цей коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.