«Коли я почула про падіння Берлінського муру на своїй радіолі…»
5 жовтня 2009 р.Коли впав Берлінський мур, я був дома. Телебачення освітлювало цю подію стримано, але всі розуміли, що це знакова подія для всієї Європи. Щоб краще розуміти, що відбувається у Німеччині, я почав активно поновлювати знання німецької мови, яку я вивчав у інституті. Ми надіялись, що Україна буде також повноцінною європейською державою. Плани про ЄС, про НАТО вселяли надію. Але керівництво держави не зуміло використати цей історичний шанс. Тепер Росія погрожує війною. Один розпач і безнадія. Чому Європа так відвернулась від нас? Адже Україна добровільно віддала ядерну зброю з єдиною умовою, щоб ніхто на неї не нападав і не принижував. Чому тепер про це мовчить Європа? Анатолій
Я був біля Стіни ще студентом. Яка це була стіна? Охайна, невисока, зовсім не страшна. Ми не знали, що це не справжня Берлінська стіна. Я думав: «Які німці молодці, навіть на стінах не пишуть! У нас би давно на ній написали яке-небудь бридке слово». Ми їздили в електричці, яка йшла по смузі відчуження, думаючи, що їдемо по Західному Берліну. Це було таке щастя – заплатити двадцять пфенігів і виявитися на Заході! Вже пізніше, в дев'яностих роках, багато порядних німців із Західної Німеччини говорили, що непогано б все це повернути. Валерій Семенко, Дніпропетровськ
У день, коли впав Берлінський мур, я була далеко – в Америці. Але я
дивилася пряму трансляцію по телевізору – завдяки різниці в часі. Адже це
було увечері. Перелом-то почався раніше, вже відчувалося, що щось
відбувається. І все одно – це була велика подія. Ми були страшно
схвильовані. Ми весь вечір не відходили від телевізора – дивилися і
дивилися. Мені шкода було, що я так далеко. Тому що того настрою в
Німеччині ми самі не застали. Таїсія Бахтинська, Дніпропетровськ
Питання падіння Берлінського муру для мене особисто було дуже важливим. Так сталося, що саме в 1989 році я вперше потрапив за кордон. То була лише Угорщина. Що я там побачив, змінило докорінно мій світогляд та моє життя назавжди! Коли Мур упав, я дивився це в новинах (ще телебачення СРСР) та не вірив власним очам. То була надія, яка згодом померла, на те, що Захід та Схід разом. Що не буде віз, а можливо і самих кордонів з колючим дротом. Але, те що зробили країни Східної Європи, в Україні виявилось непотрібним можновладцям, бо це давало б їм менше можливостей задля грабунку країни та її населення. Були, та ще і зараз лунають, порожні балачки про те, як Україна крокує в Євросоюз та НАТО, але це тільки розмови для електорату. Реально не зроблено майже нічого! Та і країни ЄС не планують руйнувати побудований ними Новий візовий Мур, майже такий же непрохідний як і Берлінський, але тільки в одному напрямку. Україна зробила для ЄС безвізовий в'їзд, а отримала Новий візовий Мур. Приклад подвійних стандартів, коли Німеччині було потрібно зруйнувати Мур, вона приклала всі зусилля для цього, а коли Європа та Німеччина НЕ ЗАЦІКАВЛЕНІ в падінні Нового Муру, то вони це питання обходять. Реальна політика в дії. Вадим Гопак, Черкаси
Коли я почула про падіння Берлінського муру на своїй балтійській радіолі, я жила в Шостці, що на Сумщині. Варто зазначити, що серед громадян СРСР не було такої радості, як у самих берлінців. - Це зрозуміло, чому! Але чесно кажучи, мені було приємно чути цю звістку. Я подумала, що нарешті, берлінці можуть побачити один одного - уявляла їхнє щастя. Алла Азаренко
Події 1989 року в Німеччині ми сприйняли зі стриманим оптимізмом. Ми не були прихильниками тоталітарного режиму в СРСР і його зовнішньої політики залізного кулака… Ми вважали, що в Німеччині розподіл штучний, якщо порівнювати з Кореєю. Кожен народ має право на самовизначення. Тетяна О., Київ
Про те, що в Берлінському мурі виникли «дірки», дізналася від друзів і від учителя історії. Тоді я подумала: «Як це добре, що німці братаються, зливаються в єдиному пориві душі». Я зрозуміла, що від цього моменту ніхто вже й ніколи не завадить з’єднатися німцям обох колись роз’єднаних держав в одну. Яка це була радість для нас, молодих, адже з падінням Берлінського муру здійснилося падіння жорсткого режиму в НДР. Ірина Андріанова, Крим
ПЕРЕМОЖЦІ ВІКТОРИНИ
У липні ми просили розповісти, чи відчули ви зміни клімату у вашому регіоні. Серед листів ми розіграли призи. Головний – цього разу це iPOd – виграла Оксана Лебець із Сумської області. Сумки із символікою «Німецької хвилі» отримають Віталій Великий з Києва та С. Денисенко з Київської області. Парасольками зможуть користуватися Семен Каралюс зі Львівської та Володимир Бурка з Миколаївської області.
Ще п’ятеро учасників вікторини отримають заохочувальні призи Віктор Скрипник із Запоріжжя, Ігор Денис зі Львова, Михайло Бахтинський з Дніпропетровська, Ірина Герасименко з Київської області та Віктор Десятник.
Рубрику «Поштова скринька» підготували Олена Дожина і Роман Гончаренко. Наступний ефір в останню п’ятницю жовтня – 30-го числа.