"Київський діалог": про що дискутували в Берліні

Із 20 по 21 червня в Берліні відбувається щорічна німецько-українська конференція "Київський діалог". Цей форум був заснований 12 років тому і збирається у столиці Німеччини або України.

Головний організатор та спонсор з німецького боку - берлінський Фонд імені Генріха Белля. Фонд наближений до партії "Союз 90/Зелені" і вважається її "мозковим центром".

"Зелений" акцент

На це слід зважати на тлі зближення німецьких християн-демократів канцлерки Анґели Меркель, які нині є правлячою силою в Німеччині, з поки що опозиційними на федеральному рівні Зеленими.

Наступні парламентські вибори відбудуться в Німеччині вже через рік. Багато спостерігачів вважають, що восени 2017 року консервативний блок ХДС/ХСС змінить свого нинішнього партнера по правлячій коаліції - Соціал-демократичну партію Німеччини - на Зелених. Їхній представник у такому разі посяде пост міністра закордонних справ Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра.

Про те, яку зовнішню політику буде проводити "зелений" глава МЗС Німеччини, можна приблизно здогадуватися з виступу на "Київському діалозі" директора Фонду Белля Ральфа Фюкса, до думки якого в партії прислухаються.

Фюкс говорив про зростання тиску на Київ, від якого вимагають надати самопроголошеним республікам "ДНР" та "ЛНР" особливий конституційний статус та підготувати проведення виборів на Донбасі. Він, однак, сумнівається, що такі заходи підвищать безпеку України, дозволять стабілізувати ситуацію на Донбасі, а Росія та сепаратисти виконають свою частину мінських зобов'язань. Тож, заявив він, "Захід не має сигналізувати Володимиру Путіну, що він може домогтися і того, і цього - і нормалізації політичних та економічних відносин з країнами Заходу, і розчленування та дестабілізації України".

Директор Фонду Белля також однозначно висловився за надання Україні реальної перспективи членства в Європейському Союзі, адже, вважає він, сама така перспектива - як показав досвід інших країн Східної та Центральної Європи - служить вкрай потужним стимулом для проведення реформ.

"Невігластво, кіч та комплекс провини"

Заочним учасником однієї з панельних дискусій у перший день роботи "Київського діалогу" виявився чинний міністр закордонних справ ФРН. На минулих вихідних Франк-Вальтер Штайнмаєр у гостьовій колонці для газети Bild am Sonntag застеріг від того, щоби "загострювати ситуацію брязкотом зброї та бойовими закликами". Багато-хто в Німеччині, не прочитавши колонку цілком, сприйняли цю цитату як критику навчань та інших заходів НАТО, вжитих у відповідь на дії Росії.

Хай там як, відомий історик та публіцист, професор Європейського університету Віадріна з Франкфурта-на-Одері Карл Шлеґель, виступаючи на конференції в Берліні, заявив, що шокований висловлюваннями про "брязкіт НАТО зброєю", спробами Східного комітету німецької економіки повернутися у відносинах з Росією до "business as usual", а також інтерв'ю колишнього канцлера Німеччини Ґергарда Шредера. "Шредер говорить про напад Німеччини на Радянський Союз, - обурюється професор, - але згадує лише Росію, а не Україну та Білорусь, які були головними аренами війни".

Карл Шлеґель вбачає причину такого підходу в комбінації "невігластва, комплексу провини, сентиментальності, кічу та боягузтва" в декого з німецьких політиків, до яких він відносить не лише окремих соціал-демократів, але й представників інших партій, зокрема, "Альтернативи для Німеччини", Лівих та Християнсько-соціального Союзу.

Шлеґель вважає, що в Німеччині виникає небезпечна ситуація, за якої такі політики, яких підштовхують зрозумілі, але хибні почуття історичної провини, готові відмовитися від санкцій, які він називає "єдиним способом самооборони та підтримки України".

Абсурд військової ескалації

Свого міністра взяв під захист уповноважений уряду ФРН з питань міжсуспільної співпраці з Росією та іншими пострадянськими країнами Ґернот Ерлер. Він заявив, що Штайнмаєр лише старається відвернути військову ескалацію у відносинах Заходу з Росією.

"Ми маємо справу з масивною військовою ескалацією, котра щодня призводить до небезпечних ситуацій, - розповів Ерлер. - Щодня в повітря піднімаються російські бойові літаки, без попередження летять до кордонів країн НАТО, іноді їх перехоплюють, НАТО не залишається нічого іншого, як також піднімати в повітря винищувачі".

Політик називає абсурдною ситуацію, коли у відповідь на розміщення в країнах Балтії та Польщі чотирьох батальйонів НАТО - по 800-1000 військовослужбовців у кожному - Росія відповідає розміщенням трьох дивізій - тобто 30 тисяч військовослужбовців - на її західних кордонах. Штайнмаєр, за його словами, намагається спинити це безумство.

"Це правда, що всі бояться війни, - парирував Карл Шлеґель. - Але не можна застерігати від війни, коли вона вже почалась". На його погляд, у російсько-українському конфлікті неприпустимо займати позицію рівновіддаленості, не проводячи відмінностей між агресором та його жертвою.