Зі старого зробити нове - великі міста потребують переоснащення

Про що б не йшлося - зміну клімату, зростання населення, руйнування довкілля, брак питної води, міста, які стрімко збільшуються, значною мірою причетні до всіх цих глобальних проблем. «Ми живемо сьогодні на планеті міст, - каже Руд Шутгоф з Міжнародної ради місцевих екологічних ініціатив. - У містах живе вже більше половини земного населення. Міста споживають 70 відсотків усієї енергії й викидають в атмосферу 80 відсотків усіх парникових газів, які загрожують клімату».

Потрібні центри зеленої економіки

Міжнародна рада місцевих екологічних ініціатив виникла 1990-го року. Вона на міжнародному рівні представляє інтереси міст, комун та громад, які вирішили працювати в напрямку захисту довкілля й сталого розвитку. «Без залучення міст нам не вдасться вирішити глобальних проблем», - вважає Шутгоф. Водночас експерт вказує й на позитивні аспекти зростання міст: «Міста – це центри глобальної економіки. Отже, вони з таким самим успіхом могли б бути й центрами зеленої економіки, яка ощадливо ставиться до ресурсів, є соціально справедливою й екологічною».

Поки чимало міст задихаються під жерстяною лавиною нескінченного потоку автомобілів, не знають, куди з усіма господарськими й домашніми відходами, столиця Швеції продемонструвала, що господарювати можна й зовсім інакше. На душу населення кожного жителя стокгольмського району Хаммарбю Шьостад припадає лише три тонни СО2 щорічно. В Німеччині, яка вкрай серйозно ставиться до екології і де кілька років тому при владі були «зелені», цей показник дорівнює десятьом тоннам, в США й Австралії він ще майже вдвічі більший.

Позитивний приклад Стокгольма

Шведи зуміли створити те, що називають «зелена інфраструктура». Стічні води й відходи переробляються, що дозволяє зменшити обсяги викидів парникових газів в атмосферу. «Ми використовуємо відходи домашніх господарств у Стокгольмі й деяких сусідніх комунах, - ділиться досвідом речник енергетичного підприємства Fortum Єнс Бйорн. - Ми спалюємо 500 тисяч тонн сміття для виробництва струму, а тепло використовуємо для опалення. Головна причина, чому Стокгольму надали титул зеленої столиці Європи 2010-го року, полягає в тому, що ми знайшли рішення для проблеми домашніх відходів і в дуже екологічний спосіб перетворюємо його на енергію».

У Стокгольмі вдало переоснастили інфраструктуру. При цьому рівень життя в місті не став гіршим. Приклад вартий наслідування, вважає Шутгоф. Нині вже понад один мільярд людей вимушені жити в міських нетрях, без доступу до чистої води, без каналізації, в затісних помешканнях. «Ми повинні знайти вирішення проблеми, аби підвищити якість життя в містах, зробити його безпечнішим і здоровішим, - наголошує Шутгоф. - Занадто велике скупчення людей, що його можна спостерігати в країнах, що розвиваються, - це також джерело епідемій та пандемії. За прикладом не треба й далеко ходити – варто згадати про свинячий грип». Таким чином перед викликом постали не тільки керівники міст, але й планувальники.

Автор: Гелле Єппесен / Володимир Медяний
Редактор: Тетяна Бондаренко